Дослідження філософського і релігійного світогляду Олега Ольжича. Аналіз художніх образів уявного світу його творів як носіїв авторських ідей. Розгляд стильових засобів поета, ключових слів, палітри кольорів, а також світових (мандрівних) мотивів.
Аннотация к работе
Після довгого періоду замовчування повертається в Україну творчість видатних письменників-еміґрантів. Творчість поетів-еміґрантів вимагає поглибленого філологічного аналізу, який, по-перше, дасть нову інформацію про українську літературу того часу, а по-друге, заповнить прогалину в історико-літературному процесі міжвоєнного періоду. Мета роботи і полягає в тому, щоб показати широкий контекст літературної творчості О.Ольжича (що дозволить зясувати філософський світогляд митця, вагомий для дальших аналізів), виявити своєрідність поезії Ольжича на тематичному й поетикальному рівнях та визначити місце поета в українській літературі ХХ століття. При цьому ставляться такі завдання: зясовуються історико-літературні звязки Ольжича з його сучасниками (“празька школа”, київські неокласики, європейські письменники того періоду); У дисертації проаналізовано не лише твори, оприлюднені в поетичних збірках, а й альбомні поезії, вірші, не включені до збірок самим поетом, знайдені після загибелі автора його рукописи.У першому розділі “Контексти творчості Олега Ольжича (історія - література - культура)” спершу охарактеризовано історичні умови, в яких відбулося згуртування молодих поетів-еміґрантів у (пізніше так названу) “празьку школу”. Відрізняло неокласиків від празького середовища сприймання минулого - “пражан” (у тому числі й Ольжича) цікавив не мистецький досвід минулого (який переймали й активно використовували у своїй творчості неокласики), а світобачення, тобто ідейна спадщина давніх віків. Таке мислення зявляється у період гострої кризи європейської культури першої половини ХХ століття - у багатьох країнах письменники проголошували ідеї “сильного добра”, відкидали раціоналізм і сцієнтизм попередніх епох, ставлячи на першому місці націоналізм (наприклад, польська група “Мистецтво і нація”, члени якої також були підпільниками та згинули від рук нацистів). Загалом в Ольжича відчувається прихильне ставлення до ролі християнства в історії України - саме тому, що воно було виразно національним (Христова релігія перейняла, на думку Ольжича, цілий ряд поганських свят, що були виявом найглибшої суті української душі). Другий розділ “Поетичний світ Олега Ольжича (герої - час - простір)” містить типологію ліричних героїв та головних категорій уявного світу творів О.Ольжича.