Інформація про населення Північного Кавказу та Каспійського узбережжя на основі аналізу мемуарів М. Ханенка та Я. Марковича. Дослідження уявлень й життя, які вони спостерігали під час завойовницьких походів російської армії 1722, 1725-1727 років.
Аннотация к работе
Певний інтерес у цьому розумінні становить українська мемуарна література XVIII ст., зокрема щоденники М.Ханенка та Я.Марковича, де так чи інакше представлено інші, «чужі» народи, життя яких автори спостерігали, або ж записували зі слів очевидців, перебуваючи разом із козацьким військом у завойовницьких походах російської армії на узбережжя Каспійського моря та Північний Кавказ. Спостережливість і зацікавленість освічених людей (автори здобули освіту в Києво-Могилянській академії, а М.Ханенко до того ж ще студіював у Львівській єзуїтській академії) проявилися й у тому, що вони внесли до своїх творів багато цікавої інформації про інші народи та держави, записуючи її після розмов з очевидцями. Щоденникові записи передбачають опис певних подій і явищ приватного та громадського життя одного дня, учасником чи очевидцем яких був автор, при цьому не завжди коментуючи їх. Здається, цими настановами користувалися М.Ханенко й, особливо, Я.Маркович, коли у своїх щоденниках описували походи російського війська, у складі якого перебували також козацькі частини, на узбережжя Каспійського моря та Північний Кавказ. М.Ханенко, військовий канцелярист часів гетьманування І.Скоропадського, упродовж 1719-1722 рр. вів щоденник, в якому описано події, повязані з Гетьманщиною, поїздка І.Скоропадського 1722 р. до Москви, зустріч із Петром І, призначення російських суддів для подачі апеляцій, утворення Малоросійської колегії на чолі з С.Вельяминовим, яка після смерті гетьмана 3 липня 1722 р. правила Гетьманщиною.