Трагедія Есхіла "Прометей закутий" як найбільш суперечлива в давньогрецькій літературі, її історична основа та короткий зміст. Творчий шлях Есхіла, його погляди та інтерпретація стародавніх міфів. Основні риси образу Прометея, причини його непокори богам.
Аннотация к работе
Вступ Герої багатьох давньогрецьких міфів живуть серед нас, у сучасному мистецтві, проте жодного з них не можна порівняти з Прометеєм. Горді слова Прометея: «Свого нещастя на негідне рабство я не проміняю», - з трагедії Есхіла «Прометей закутий» характеризують і їх автора, і його епоху. Історичною основою для такої трагедії могла стати тільки еволюція первісного суспільства, перехід від тваринного існування людини до людського буття та цивілізації. Автор цієї прекрасної трагедії, давньогрецький поет Есхіл, жив майже 2500 років тому. Він був громадянином міста Афін, одного з найбільших центрів тодішньої культури. Хоча сам поет доволі скромно відгукувався про свої творіння, кажучи, що вони «лише крихти з розкішного столу Гомера». І за те, що Прометей віддав вогонь людям, Зевс наслав на землю красуню Пандору, від якої й пішли всі людські нещастя.