Оцінка стану досліджень творчості В. Дрозда в сучасному літературознавстві. Виявлення і характеристика художньо-стильових особливостей роману В. Дрозда "Острів у вічності". Розкриття образу Майстра в творі як інтерпретації християнських уявлень про душу.
Аннотация к работе
Курсова робота Образ Майстра в романі Володимира Дрозда Острів у Вічності ЗМІСТ ВСТУП Розділ І.Образ як теоретичне поняття 1.1 Рецепція творчості Володимира Дрозда в науковій літературі 1.2 Теоретичні аспекти поняття «образ» 1.3 Жанрові особливості прозових творів В. Дрозда Розділ ІІ. Специфіка художнього трактування образів у романі В.Дрозда «Острів у вічності» 2.1Образ майстра як своєрідний концепт твору 2.2 Художньо-стильові особливості роману «Острів у вічності» ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Вступ В. Дрозд як письменник-прозаїк, автор великих епічних творів утвердився в українській літературі не одразу. Спільним, що єднає увесь пласт прозової спадщини письменника, є майже суцільна її автобіографічність. Письменник звертався як до традиційних епічних форм, таких як новели, оповідання, повісті, романи, в результаті чого винайшов індивідуально авторський спосіб подачі матеріалу у прозі. Жанри і стилі прози В. Дрозда розглядались різними дослідниками у різні часи принагідно, відповідно до поставленої ними мети дослідження, як-от: міфопоетика творів (Л. Яшина), особливості жанру роману «Листя землі» (М. Жулинський), своєрідність оповідань В. Дрозда (Ю. Бадзьо), «химородність» творів В. Дрозда (П. Майдаченко) тощо. Творчий доробок В. Дрозда свого часу розглядали О. Колодій, Н. Колощук, П. Майдаченко, В. Сулима, В. Соболь, Н. Фенько, Л. Яшина та інші. Протягом останніх років були захищені дисертації, присвячені творчості Володимира Дрозда, такі як «Проза В.Дрозда: психологічні аспекти» Олени Січкар, «Поетика характеротворення у прозі Володимира Дрозда» Наталі Манюх, «Іронія як стильовий компонент прози Володимира Дрозда» А.Харченко та інші. Роман «Убивство за сто тисяч американських доларів» (1992-2002) вперше побачив світ 1993 року в журналі «Київ », окремо був ви даний 2003 року. А. Харченко, досліджуючи роман, звертає увагу на те, що «письменник в о бразі головного героя Макухи вкотре змалював людину з роздвоєнням душі», проводить паралелі з образом Робінзона у Д. Дефо, а також підсумовує: «Іронія ж є єдиним способом існування героя між цих двох світів» [9, c. Герої таких його романів, як «Катастрофа» - Іван Загатний, «Вовкулака» - Петро Харлан і Андрій Шишига, «Спектакль» - Ярослав Петруня, «Балада про Сластьона» - Йосип Сластьон, «Злий дух. Із житієм» - Роман Гаркуша, віддають на заклання власні душі заради самоствердження у формі чи то кар’єри, чи то слави, чи збагачення... Вже на початку 1963-го його було звільнено з роботи, згодом залишилася не з власної волі без роботи його дружина - талановита поетеса Ірина Жиленко, в серпні того ж року Дрозда ізолюють від суспільства службою у лавах радянської армії (у Забайкаллі, потім - у Чернігові). До особливого типу розповідача відносять специфічні образи героїв-розповідачів ліричних творів, яких називають ліричними героями. 2. Даний тип персонажа найхарактерніший для ранніх етапів історичного розвитку літератури, коли предмет основного інтересу творів словесності становила зображена в ньому подія [8, c.