Образ живописця крізь призму понять "краси" й моралі та вічності мистецтва. Аналіз образів митців Безіла Голуорда з роману О. Уайльда "Портрет Доріана Грея" та Ганни з новели О. Кобилянської "Valse melanoolique", які присвятили своє життя Красі.
Аннотация к работе
Мета цього дослідження здійснити порівняльний аналіз образу живописця крізь призму понять «краси» й моралі. Кандинської та ін., ще й досі не вказувалося на типологічну близькість образу художника з роману О. У новелі «Valse melanoolique» своє розуміння краси авторка виражає через стосунки трьох незалежних жінок, які, як підкреслює доктор Кембріджського університету Рорі Фіннін, «відкидають патріархальні звичаї, живучи в одному домі лише заради мистецтва» [3]. Прикметно, що всі герої, а саме Безіл Голуорд, лорд Генрі Уоттон, Доріан із «Портрета Доріана Грея», Марта, Ганна та Софія із «Valse melanrolique» цікавляться прекрасним і безпосередньо дотичні до мистецтва. Уайльдом: «Life imitates art far more than Art imitates life», «Life in fact is the mirror, and Art the reality» [11, с.