Основні принципи державної політики в галузі охорони праці. Обов’язки і повноваження роботодавця й працівників у сфері охорони праці. Навчання й інструктаж працівників. Обов’язки роботодавця (керівника) щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці.
Аннотация к работе
Сьогодні державна політика в галузі охорони праці базується на принципах пріоритету життя і здоровя працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці Питання створення безпечних умов праці, профілактики виробничого травматизму та профзахворювань на виробництві були, є і повинні залишатися одними з найважливіших та актуальних на будь-якому підприємстві, незалежно від форми власності, його розмірів та кількості працівників. Під час розслідування нещасних випадків на підприємствах основними причинами встановлено технічні та організаційні, тобто не дотримання вимог інструкцій з охорони праці: невиконання посадових обовязків, порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів тощо, що свідчить про недостатній контроль керівників підприємств за організацією навчання та перевірки знань з питань охорони праці, якістю проведення інструктажів з питань охорони праці та іншими недоліками в організації безпечного виконання робіт. Однак, слід зазначити, що саме роботодавець повинен створювати належні безпечні умови праці, сприяти усвідомленню кожним працівником, що дотримання вимог охорони праці є запорукою не тільки збереження здоровя, але й вирішення економічних та соціальних проблем.2 Закону України «Про охорону праці» встановлює, що дія його поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих. 4 Закон визначає, що засади державної політики в галузі охорони праці базуються на 10 основних принципах. Контроль за станом охорони праці здійснюється органами державного нагляду, трудовими колективами підприємств та організацій, професійними спілками та іншими громадськими організаціями, функціями яких є не лише зясування недоліків, а й діяльність спрямована на запобігання травматизму та професійним захворюванням. Соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Соціальний захист працівників базується на гарантіях охорони праці, які визначені Законом «Про охорону праці» і Законом «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві...».Визначаються чинним законодавством, за порушення якого вони несуть персональну відповідальність. Чинне законодавство зобовязує роботодавця раціонально використовувати виробничі будівлі, споруди, устаткування, територію, здійснювати захист працюючих від впливу шкідливих та небезпечних чинників, утримувати робочі місця у відповідності до вимог санітарно - гігієнічних нормативів. Відповідно до номенклатурних заходів стосовно охорони праці роботодавець має розробляти плани таких заходів, узгоджувати їх з професійними спілками й включати до колективного договору, а також виділити цільові кошти та необхідні матеріальні ресурси.Роботодавець зобовязаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Із цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: - створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їхні обовязки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів з усунення небезпечних і шкідливих для здоровя виробничих факторів; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами підприємства з охорони праці; Спеціалісти служби охорони праці у разі виявлення порушень охорони праці мають право: - видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обовязкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків, одержувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці;Навчання й інструктаж працівників з охорони праці є складовою частиною системи управління охороною праці і проводиться з усіма працівниками в процесі їхньої трудової діяльності. Контроль і відповідальність за організацію навчання і періодичність перевірок знань з охорони праці покладено на керівників підприємства, де ці працівники працюють. Інструктаж працівників залежно від характеру та часу його проведення буває вступний (при п
План
Зміст
Вступ
1. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
2. Обовязки і повноваження роботодавця й працівників у сфері охорони праці
3. Організація охорони праці на підприємстві
4. Навчання й інструктаж працівників з охорони праці
5. Обовязки роботодавця (керівника)щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та обовязки працівника за трудовим договором