Поняття "оборотний капітал", закономірності його кругообігу в сферах виробництва, обігу та інвестицій. Вплив розміщення оборотного капіталу на фінансовий стан промислових підприємств. Напрямки використання капіталу і джерела забезпечення його поповнення.
Аннотация к работе
Це зумовлює необхідність забезпечення потреб первинних ланок господарювання оборотним капіталом як складової їх успішного довгострокового розвитку та прогресу національної економічної системи. Серед величезної кількості праць, що належать до різних наукових шкіл, нині все більше зявляється таких, в яких йдеться про втілення нової парадигми економічного змісту оборотного капіталу, і цей зміст виходить за межі традиційного розуміння класичною науковою думкою його участі в економічних процесах. Ця нова парадигма відзначається тяжінням до системного підходу, до аналізу оборотного капіталу підприємств як цілісного економічного поняття, його властивостей та принципів, з визначенням основних характеристик, які відіграють суттєву роль у формуванні та використанні оборотного капіталу. Дослідження особливостей оборотного капіталу промислових підприємств дасть змогу розкрити механізми внутрішньої його активності у звичайній діяльності підприємств, визначити принципи кругообігу, пріоритети джерел формування та раціонального використання. Наукова новизна одержаних результатів полягає в системному обґрунтуванні теоретичних засад та прикладних аспектів формування й ефективного використання оборотного капіталу промислових підприємств, зокрема: вперше: - обґрунтовано підхід до визначення мінімального обсягу оборотного капіталу для вкладання у короткотермінові фінансові інвестиції відповідно до наявного рівня високоліквідних активів і поточних зобовязань підприємства.В роботі вказано на відмінні риси між оборотним капіталом та оборотними активами підприємства, що полягають в формі їх вираження, участі у звичайній діяльності та здатності до трансформаційних змін. У дисертації знайшло подальше обґрунтування того, що оборотний капітал є частиною фінансових ресурсів підприємства, які шляхом вкладання в оборотні активи забезпечують безперервність процесу звичайної діяльності з метою отримання прибутку і здатні відновлюватися упродовж періоду, обумовленого процесом створення матеріальних і нематеріальних благ та термінами фінансових вкладень. В обороті оборотний капітал проявляється одночасно з кількох сторін: оперативною здатністю до трансформації своїх матеріалізованих форм, короткотерміновим періодом відновлення, багатовекторним напрямком участі в звичайній діяльності підприємства. У роботі аргументовано, що кругообіг та форми участі оборотного капіталу в економічній діяльності підприємства дають підстави класифікувати його за такими ознаками: залежно від функціонального призначення розрізняють оборотний капітал у сферах виробництва, обігу та інвестицій; залежно від участі оборотного капіталу в економічному процесі його трансформаційна форма представлена виробничими запасами, запасами незавершеного виробництва, готової продукції, дебіторською заборгованістю, поточними фінансовими інвестиціями, грошовими ресурсами; залежно від ступеня ліквідності оборотний капітал виступає у формі високоліквідних, середньо ліквідних, низько ліквідних оборотних активів; залежно від фінансового ризику оборотний капітал формує групи високо ризикованих, середньо ризикованих та низько ризикованих оборотних активів; в залежності від рівня варіювання у безперервному технологічному процесі оборотний капітал є постійним та змінним. Формування оборотного капіталу має свої особливості і відбувається на підприємстві в три етапи: первісне формування оборотного капіталу при створенні підприємства, що базується на його статутному капіталі; підтримка кругообігу оборотного капіталу діючого підприємства, що передбачає постійне поповнення оборотного капіталу відповідно до тривалості виробничих та фінансових циклів різних видів звичайної діяльності підприємств; зростання обсягів оборотного капіталу при розширенні масштабів фінансово-господарської діяльності підприємств.Узагальнення різноманітних наукових підходів до зясування сутності оборотного капіталу дало змогу розкрити його економічну природу та обґрунтувати суттєві відмінності між поняттями “оборотний капітал” і “оборотні активи” підприємств. На основі цього визначено, що оборотний капітал є частиною фінансових ресурсів підприємства, які шляхом вкладання в оборотні активи забезпечують безперервність процесу звичайної діяльності з метою отримання прибутку і здатні відновлюватися упродовж періоду, обумовленого процесом створення матеріальних і нематеріальних благ та термінами фінансових вкладень. Вартісна форма оборотного капіталу відображає його обсяг, вкладений в оборотні активи, а оборотні активи як його матеріально-речова форма віддзеркалюють участь оборотного капіталу в звичайній діяльності підприємств. У результаті дослідження теоретичних засад оборотного капіталу визначено його специфічну рису, яка полягає в тому, що, опосередковуючи процес звичайної діяльності субєктів підприємництва, він не витрачається, не споживається, а бере безпосередню участь у створенні та отриманні прибутку підприємства, який є джерелом його поповнення. Для визначення впливу ефективності використання оборотного капіталу на фінан