Процес виникнення і розвитку кримінально-виконавчих установ відкритого типу в Україні, їх призначення та шляхи удосконалення. Кримінально-правова характеристика покарання, що виконується у виправних центрах. Особливості засуджених, які позбавлені волі.
Аннотация к работе
Дипломна робота на тему: «Обмеження волі як вид кримінального покарання» Зміст Перелік умовних скорочень Вступ Розділ 1. Історія становлення і розвитку кримінально-виконавчих установ відкритого типу 1.1 Розвиток установ відкритого типу в радянський період 1.2 Розвиток установ відкритого типу в незалежній Україні Розділ 2. Правова природа кримінально-виконавчих установ відкритого типу 2.1 Місце кримінально-виконавчих установ відкритого типу в системі органів і установ виконання покарань, їх призначення та завдання 2.2 Співвідношення покарання у виді обмеження волі з іншими кримінально-правовими заходами, що виконувалися установами відкритого типу Розділ 3. Організація виконання покарання у виді обмеження волі в кримінально-виконавчих установах відкритого типу та шляхи його удосконалення 3.1 Порядок виконання і умови відбування покарання у виді обмеження волі в кримінально-виконавчих установах відкритого типу 3.2 Особи, які відбувають покарання в кримінально-виконавчих установах відкритого типу Висновок Список використаних джерел Перелік умовних скорочень ВТК - Виправно-трудовий кодекс ВТУ - виправно-трудова установа ДДУПВП - Державний департамент України з питань виконання покарань Департамент - Державний департамент України з питань виконання покарань ДІЗО - дисциплінарний ізолятор КВІ - кримінально-виконавча інспекція КВК - Кримінально-виконавчий кодекс КЗУпП - Кодекс законів України про працю КК - Кримінальний кодекс КПК - Кримінально-процесуальний кодекс України КПП - контрольно-пропускний пункт КУпАП - Кодекс України про адміністративні правопорушення ОВС - органи внутрішніх справ ПВРУВП - Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань СІЗО - слідчий ізолятор Територіальні органи управління Департаменту - управління (відділи) Державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономної Республіки Крим, областях, місті Києві та Київській області УВП - установа виконання покарань ЦК - Цивільний кодекс ЦПК - Цивільно-процесуальний кодекс ЦТКВ - Центральний тюремно-каральний відділ ЧПНУ - черговий помічник начальника установи ШІЗО - штрафний ізолятор Вступ Актуальність теми. Розбудова демократичної, соціальної, правової держави та прагнення України увійти повноправним членом у міжнародне співтовариство обумовлюють перегляд окремих напрямів державної політики, у тому числі політики у сфері виконання кримінальних покарань. З одного боку, це пов’язано з відсутністю в сучасній юридичній науці чіткої уяви щодо правової природи кримінально-виконавчих установ відкритого типу. Актуальність теми дослідження обумовлена також новизною досліджуваного напряму і практичною значимістю результатів діяльності цих установ для вирішення проблем у сфері виконання покарань, виправлення і ресоціалізації засуджених. Правові та організаційні аспекти виконання покарання в установах відкритого типу досліджувалися в роботах М.Ф. Аблізіна, В.Б. Васильця, В.В. Гераніна, В.І. Горобцова, В.В. Дедюхіна, М.О. Дутова, М.А. Кирилова, Л.В. Клюєва, І.М. Корячкіна, Ю.О. Мінакова, О.С. Міхліна, О.О. Новікова, В.М. Петрашева, В.Є. Сілкова, М.О. Стручкова, С.Я. Фаренюка, В.З. Фетісова та деяких інших авторів. Водночас, їх праці не містять аналізу правової природи кримінально-виконавчих установ відкритого типу (виправних центрів), а правові й організаційні засади виконання покарання у виді обмеження волі взагалі не становили предмет наукового дослідження. Вагомі здобутки в розробку вищевказаних проблем внесли М.М. Бабаєв, Л.В. Багрій-Шахматов, Ю.В. Баулін, О.В. Беца, І.Г. Богатирьов, В.О. Глушков, Т.А. Денисова, М.Г. Дєтков, О.М. Джужа, А.Ф. Зелінський, М.Й. Коржанський, В.О. Корчинський, О.М. Костенко, В.А. Льовочкін, О.І. Марцев, М.І. Мельник, М.П. Мелентьєв, П.П. Михайленко, О.Є. Наташев, І.С. Ной, В.П. Пєтков, О.Б. Пташинський, Г.О. Радов, О.Л. Ременсон, І.С. Сергеєв, В.М. Синьов, А.Х. Степанюк, В.М. Трубніков, В.П. Тихий, І.В. Шмаров, С.С. Яценко і багато інших вчених. Віддаючи належне їх досягненням у галузі кримінального і кримінально-виконавчого права, кримінології та використовуючи їх у своєму дослідженні, автор не тільки певним чином розвиває їх, але й, враховуючи новий Кримінально-виконавчий кодекс України (КВК України), який набрав чинності з 1 січня 2004 року, здійснює постановку нових завдань та обґрунтовує шляхи їх вирішення. Відповідно до поставленої мети вирішувалися такі завдання: проаналізувати процес виникнення і розвитку кримінально-виконавчих установ відкритого типу в Україні; здійснити кримінально-правову характеристику покарання, яке виконується у виправних центрах; встановити місце кримінально-виконавчих установ відкритого типу в системі органів і установ виконання покарань, їх призначення та завдання; здійснити порівняльну характеристику покарання у виді обмеження волі з іншими кримінально-правовими заходами, які виконувалися в установах відкритого типу; дослідити порядок виконання та умови відбування покарання у виправних центрах; виявити характерні особливості засуджених, які відбувають покарання