Визначення антивірусної активності синтетичних порфіринів та їх металокомплексів в різних модельних системах. Створення трансгенних рослин, стійких до вірусної інфекції, а також порівняння даних підходів для обмеження вірусної інфекції в рослинах.
Аннотация к работе
Тому, питання хіміотерапії і профілактики вірусних захворювань рослин залишається на сьогодні не вирішеним. Поряд з пошуком ефективних екзогенних факторів впливу на вірусну інфекцію рослин розробляються підходи до звільнення рослин від вірусів за рахунок залучення ендогенних природних захисних механізмів [Guo, 2003; Nomura, 2004; Ilardi, 2006]. Метою роботи було визначення антивірусної активності синтетичних порфіринів та їх металокомплексів в різних модельних системах та створення трансгенних рослин, стійких до вірусної інфекції, а також порівняння даних підходів для обмеження вірусної інфекції в рослинах. 5) провести трансформацію рослин ділянкою гена полімерази ВМТ полів та вивчити рівень стійкості трансгенних рослин до цього вірусу; Обєктами дослідження були: вірус тютюнової мозаїки (ВТМ), вірус мозаїки турнепсу (ВМТ), бактерія групи кишкових паличок Escherichia coli, фітопатогенна бактерія Agrobacterium tumefaciens штаму EHA4404, що зберігались в колекціях кафедри вірусології біологічного факультету та кафедри патології рослин Національного університету Чонг-Сінг, рослини тютюну Nicotiana tabacum, рослини Nicotiana benthamiana, синтетичні металовмісні та неметаловмісні порфірини.Порфірини №5, №8, НХ призводили до незначного антивірусного ефекту та затримували розвиток калусу, що може бути зумовлено наявністю іонів хлору в структурі молекул. В модельній системі ВТМ - рослини N. tabacum високий рівень профілактичної активності щодо ВТМ проявили метало-та неметаловмісні тритозилати №1, №2, №3 та №4 (35-87%). Всі речовини виявились нездатними пригнічувати інфекцію ВТМ, якщо їх наносили на рослини після формування симптомів захворювання. Як підсумок, обидва підходи до обмеження вірусних інфекцій у рослин виявились ефективними, позаяк призводили до значного зниження вмісту вірусу в рослинному матеріалі, а саме до 95% - при хіміотерапевтичному підході, 92% - за допомогою генетичної трансформації рослин. (Дисертантом визначено ідею роботи, проведено пошук та узагальнено літературні дані, проведена обробка одержаних результатів, підготовлено статтю до друку.