Поняття, ознаки і значення обмежень прав на землі в Україні. Групування обмежень права власності на землю за підставами виникнення та часом дії. Приватні обтяження земельних ділянок. Способи встановлення обмежень прав на землю. Повноваження сервітуарія.
Аннотация к работе
Водночас, у працях цього ж автора при визначенні поняття обмежень прав на землю не знайшли відображення специфічні особливості таких видів обмежень прав на землю, як обмеження прав щодо набуття права власності на землю та розпорядження нею, обмеження прав на землю, викликані встановленням земельних сервітутів тощо, а також не були визначені загальні риси, притаманні всім видам обмежень прав на землю. В складі норм, які утворюють функціональний інститут обмежень прав на землю, можна виділити: норми, які встановлюють обмеження прав на землю в межах зон з особливими умовами землекористування; норми, які встановлюють обмеження прав на землю в інтересах сусідів; норми, які встановлюють обмеження прав на землю при виникненні земельних сервітутів. Тому, у складі зазначеного правового інституту обмежень прав на землю можна виділити: субінститут обмежень прав на землю в межах зон з особливими умовами землекористування; субінститут обмежень прав на землю в інтересах сусідів; субінститут обмежень прав на землю при встановленні земельних сервітутів. Виходячи з вищевикладеного, обмеження прав на землю можна розглядати як субінститути функціонального інституту обмежень прав на землю, правовідносини щодо обмеження прав на землю та субєктивні обовязки щодо утримання від вчинення певних дій, якими можуть бути порушені права на землю, які належать іншій особі. Нарешті, в залежності від потреб для задоволення яких встановлюються обмеження, набуття права власності на землю та розпорядження нею, серед функцій цих обмежень прав на землю можна виділити такі: 1) функцію забезпечення продовольчої безпеки країни, розвитку вітчизняного нетоварного та товарного сільськогосподарського виробництва та зайнятості сільського населення в аграрному секторі економіки нашої країни; 2) функцію забезпечення формування класу приватних власників з числа громадян України та найбільш повного задоволення потреб громадян у земельних ділянках для здійснення певних видів діяльності; 3) функцію забезпечення належних умов для функціонування органів публічної влади та обєктів, призначених для задоволення суспільних інтересів; 4) функцію запобігання нестачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення для тих, хто бажає її обробляти; 5) функцію запобігання спекуляції землями, призначеними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; 6) функцію забезпечення додержання принципу раціонального використання земель товарного сільськогосподарського виробництва, запобігання деградації цих земель, розвитку дрібного товарного виробництва сільськогосподарської продукції та переходу від дрібного товарного виробництва до великотоварного.