Теоретико-правові основи державного примусу. Рекомендації по вдосконаленню чинного законодавства щодо закріплення підстав і умов застосування заходів процесуального примусу, так і гарантій дотримання при цьому прав та свобод людини й громадянина.
Аннотация к работе
Однак, кримінальне судочинство являє собою одну зі сфер діяльності держави і її органів, у якій допускається застосування заходів процесуального примусу різного ступеня аж до обмеження конституційних прав людини. Держава, регулюючи кримінально-процесуальні відносини, особливо в сфері застосування заходів процесуального примусу, зобовязана обмежувати права людини в кримінально-правовій сфері, зводячи примус до мінімального рівня, достатнього для виконання завдань кримінального судочинства. У звязку з цим автор особливу увагу приділяє теоретичним основам державного примусу в кримінальному судочинстві, відносить теоретико-правові основи застосування заходів державного примусу взагалі та обґрунтованість кримінально-процесуального примусу до основних засад кримінального судочинства. Дослідження проведено згідно з тематикою пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів та наукових установ МВС України на період 2004-2009 роки, які затверджено наказами від 30 червня 2002 року № 635 МВС України „Про заходи щодо організації проведення науково-дослідних робіт та впровадження їх результатів в практичну діяльність органів внутрішніх справ України” та від 05 липня 2004 року № 755 „Про затвердження пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 років”. Метою дослідження є формулювання й обґрунтування положень, які у своїй основі сформували б теоретичну базу застосування заходів процесуального примусу в досудових стадіях кримінального судочинства; розробка на даній основі рекомендацій по вдосконаленню чинного кримінально-процесуального законодавства в частині, як закріплення підстав і умов застосування заходів процесуального примусу, так і гарантії дотримання при цьому прав та свобод людини й громадянина, практичної кримінально-процесуальної діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури по застосуванню заходів процесуального примусу в досудових стадіях кримінального процесу.Розділ перший - „Державний примус в кримінальному судочинстві” складається з двох підрозділів і присвячений дослідженню найбільш важливих теоретичних питань щодо сутності державного примусу та загальнотеоретичної класифікації заходів державного примусу; сутності, поняття та процесу реалізації юридичної відповідальності; сутності та класифікації заходів кримінально-процесуального примусу тощо. Відзначається, що сутність державного примусу і його заходів міститься в тому, що державний примус: - це вид соціального примусу; виникає тільки з переходом людства до державного стану; здійснюється апаратом публічної влади, наявність якого є необхідною ознакою будь-якої держави; у тоталітарній або авторитарній, антидемократичній державі являє волю осіб, що наділені владою, найчастіше перетворюючи у свавілля, не засноване на праві. У правовій, демократичній державі, примус, що виходить від неї, виражає волю більшості членів суспільства і заснований на праві, що виключає свавілля з боку держави; заходи державного примусу, з одного боку, обмежують права і свободи людини і громадянина, права і законні інтереси юридичних осіб, а з іншого боку, спрямовані на захист цих прав, свобод і законних інтересів; заходи державного примусу - це крайні, змушені заходи впливу з боку держави, її органів і посадових осіб. Порівнюючи та аналізуючи різні погляди вчених-процесуалістів, автор вивчає сутність кримінально-процесуального примусу, класифікацію його заходів та виділяє кримінально-процесуальний примус, який застосовується в стадії порушення кримінальної справи і кримінально-процесуальний примус, який застосовується в процесі досудового розслідування та відповідно пропонує класифікацію заходів кримінально-процесуального примусу. В розділі другому „Обмеження конституційних прав громадян в стадії порушення кримінальної справи”, який складається з двох підрозділів, досліджуються процеси виконання процесуальних дій та слідчої дії (огляд місця події) до моменту порушення кримінальної справи, їх завдання та правова основа.заходи кримінально-процесуального примусу морального характеру: підписка про невиїзд, особиста порука, нагляд командування військової частини, догляд за неповнолітнім обвинуваченим або підозрюваним, зобовязання про явку, відсторонення від посади. б) по субєктам, до яких вони застосовуються: - заходи кримінально-процесуального примусу, які застосовуються тільки до підозрюваного або обвинуваченого: затримання, всі запобіжні заходи, відсторонення від посади; накладення арешту на майно; заходи кримінально-процесуального примусу, які застосовуються відносно підозрюваних і обвинувачених, але здатні зачіпати майнові інтереси інших осіб: особиста порука, догляд за неповнолітнім обвинуваченим або підозрюваним, застава, накладення арешту на майно; заходи кримінально-процесуального примусу, які застосовуються до всіх учасників кримінального судочинства і всіх інших осіб: грошове стяг