Гематологічні показники бугайців за мікроелементного коригування раціонів. Схеми застосування мікроелементних добавок для підвищення продуктивності та м’ясних якостей яловичини в господарстві "Білий Стік". Економічна ефективність при відгодівлі бугайців.
Аннотация к работе
Одним з основних завдань аграрної науки і практики тваринництва в успішному соціальному розвитку України є забезпечення населення повноцінною за всіма фізико-хімічними та поживними якостями продукцією, серед якої чільне місце займає яловичина і молоко. Повноцінна годівля полягає в забезпеченні раціонів тварин, згідно з деталізованими нормами годівлі (Ноздрин М.Т., 1991), усіма необхідними біологічно активними речовинами, в тому числі дефіцитними мікроелементами (МЕ), адже існує тісний регуляторний і структурний звязок мікроелементів з білками, ліпідами, вітамінами, тканинним диханням, внутрішньоклітинним обміном, фізіологічними системами кровотворення, відтворення тощо. Дефіцит у раціонах тварин тих чи інших мікроелементів спричиняє розвиток багатьох захворювань, і, передусім, мікроелементозів, що, в свою чергу, знижує рівень продуктивності і погіршує якісні показники продукції (Герасименко В.Г., 1987; Зубець М.В., 1996; Кравців Р.Й. і співавт., 1989-2006). Для одержання високої ефективності при відгодівлі тварин ми поставили перед собою завдання розробити і обґрунтувати коригувальну мінеральну добавку за рахунок дефіцитних мікроелементів у фізіологічних потребах, синергічних співвідношеннях або їхніх хелатних сполук для кращого забезпечення рівня реалізації генетичного потенціалу тварин, біосинтетичних процесів, підвищення трансформації поживних речовин корму, інтенсивності росту і розвитку, продуктивних та мясних якостей. Метою нашої роботи було вивчити окремі ланки білкового і ліпідного обміну в організмі відгодівельних бугайців при додаванні до їхнього раціону дефіцитних мікроелементів (J-, Se2 , Co2 , Fe2 , Mn2 , Zn2 ) у формах неорганічних солей або хелатних сполук з метіоніном (метіонатів) та вплив їх на продуктивність і якість яловичини.Крім цього, з кожної групи забивали по 5 бугайців на мясокомбінаті та визначали вгодованість туш згідно з стандартом (ДСТ 779-55), вихід туші, продуктів забою і забійний вихід розрахунковим методом, морфологічний склад шляхом обвалювання після добового витримування у холодильній камері при 0-40С і мясний коефіцієнт шляхом розрахунку. Як бачимо, найбільше зріс рівень еритроцитів у крові бугайців 2-ї дослідної групи і дещо менше - 3-ї дослідної групи під впливом згодовування метіонатів у дозах наполовину менших, ніж у 2-й дослідній групі. Наприкінці відгодівлі, у бугайців 1-ї, 2-ї і 3-ї дослідних груп вміст розчинних білків печінки і найдовшого мяза спини був значно вищим за мікроелементної корекції раціонів порівняно до контрольної відповідно на: 7,84; 22,14 (Р<0,05) і 10,48 % та 10,83; 17,83 і 13,69 %. Концентрація РНК у тканинах печінки і найдовшого мяза спини бугайців 1-ї дослідної групи, якій згодовували мікродобавки дефіцитних МЕ у формі неорганічних солей, відповідно становила - 50,10±6,03 і 23,00±4,56 мг% (на 15,22 і 2,50 % вище), 2-ї дослідної групи, яким згодовували метіонати МЕ у рівноцінній дозі - 64,33±9,02* і 28,95±0,76 мг% (на 47,95 і 29,01 % вище) та 3-ї дослідної групи, якій згодовували метіонати МЕ у половинній дозі - 53,48±10,05 і 24,40±3,43 мг% (на 23,00 і 8,73 % вище) порівняно до контрольних тварин - 43,48±9,84 і 22,44±4,65 мг%. У бугайців 3-ї дослідної групи показники продуктивності тварин були дещо нижчими порівняно з тваринами 2-ї дослідної групи, оскільки рівень добавок біологічно активних речовин (БАР) був у 2 рази меншим.1.В дисертації проведено експериментальне обґрунтування і запропоновано новий науковий підхід регуляції фізіологічних процесів (гемопоезу, білкового, азотного, вуглеводного, ліпідного обміну), продуктивності, мясних якостей яловичини та економічної ефективності виробництва цієї продукції шляхом оптимізації мікроелементного живлення бугайців на відгодівлі коригуванням їхніх раціонів неорганічними солями МЕ або їхніми хелатними сполуками з метіоніном (метіонатами). 4.Коригування раціонів бугайців 1, 2 і 3-ї дослідних груп солями дефіцитних мікроелементів або їхніми метіонатами: селенітом натрію, сульфатами кобальту, заліза, марганцю, цинку та калію йодидом, регулює процеси білкового, вуглеводного і жирового обміну у крові і тканинах, посилює процеси гемопоезу - підвищує кількість еритроцитів і вміст гемоглобіну відповідно на: 7,28 і 1,81; 9,55 і 2,67 та 9,06 і 2,24 % порівняно до контролю. 5.Підгодівля бугайців 1, 2 і 3-ї дослідних груп солями дефіцитних мікроелементів або їхніми метіонатами сприяла підвищенню вмісту загального білка у сироватці крові відповідно на: 3,63 % (Р<0,01); 9,43 % (Р<0,01) і 6,82 % (Р<0,01), розчинних білків у тканинах печінки - на: 7,84; 22,14 (Р<0,05) і 10,48 % та найдовшого мяза спини - 10,83; 17,83 і 13,69 % порівняно з контролем. 6.Мікроелементні добавки у раціонах бугайців 1, 2 і 3-ї дослідних груп підвищували активність АСАТ-та АЛАТ-амінотрансфераз, вміст суми цукрів, SH-груп та знижували концентрацію амінного азоту у сироватці крові відповідно на: 0,57; 1,03 і 0,95 мг% при підвищенні його вмісту у тканинах печінки і найдовшого мяза спини цих груп на: 3,10 і 2,00 %; 11,60 і 13,20