Історія відкриття тіаміну. Хімічні та фізичні властивості вітаміну В1. Транспорт вітаміну в клітину, біосинтез тіаміндифосфату. Реакції піруватдегідрогеназного комплексу. Реакції альфа-кетоглутаратдегідрогенази. Транскетолазна реакція циклу Кальвіна.
Аннотация к работе
Вітамін В1 (тіамін) є незамінним харчовим фактором, який відповідає за деякі життєво важливі функції організму. Вітамін B1 (тіамін) - це водорозчинний вітамін, який не накопичується в організмі і не є токсичним. Голландським медикам, якими були Ейхман і Грінс, в 1897 році вдалося продемонструвати, що симптоми бері-бері можна викликати у курчат, якщо давати їм як корм шліфований рис, так як в ньому не міститься вітаміну B1 [1]. У кислому середовищі вітамін розкладається тільки при тривалому нагріванні, утворюючи 5-гідрокси-метилпірімідин, мурашину кислоту, 5-амінометилпірімідин, тіазоловий компонент вітаміну і 3-ацетил-3-меркапто-1-пропанол. Введення підвищених кількостей вітаміну з їжею або перентерально збільшує виділення вітаміну з сечею, але в міру підвищення доз пропорційність поступово зникає і в сечі поряд з тіаміном починають в зростаючих кількостях зявлятися продукти його розпаду, яких при введенні понад 10 мг вітаміну може бути до 40-50% вихідної дози [20].Після виконання даної реферативної роботи були зроблені наступні висновки: Тіамін можна отримати синтетично у вигляді солей галогенідів. Вітамін В1 є полярною сполукою, оскільки добре розчиняється у воді та оцтовій кислоті, герше у спиртах та не розчиняється в неполярних розчинниках. Тіамін окислюється у лужному середовищі, при чому продукт залежить від природи окисника, та розкладається при сильному нагрівання при низьких значеннях РН. При фізіологічних концентраціях вітаміну він надходить в клітини за механізмом тіамін/Н -антипорту (опосередкований білком-переносником процес), а при високих концентраціях сполуки - шляхом пасивної дифузії.