Виробничо-фінансова характеристика підприємства. Склад та класифікація витрат на виробництво, загальна схема їх обліку. Облік прямих та загальновиробничих витрат, порядок їх розподілу та списання. Оплата праці та відрахування на соціальні заходи.
Аннотация к работе
Ще з давніх-давен, люди, не знаючи, що таке "витрати", вже зустрічались з ними. Облік витрат постає визначальне місце в економіці підприємства, оскільки на ньому базуються економічні площини виробництва продукції. Я вважаю, в даний час досить актуальним є питання щодо обліку витрат на виробництво, адже сьогоднішні позиції української економіки досить слабкі, тож вони потребують багатьох змін у сфері управління виробництвом, визначають необхідність розробки системи обліку витрат, яка б відповідала вимогам ринку та враховувала б організаційно-технологічні особливості виробництва. Можливість усунення або передбачення впливу багатьох негативних внутрішніх та зовнішніх факторів зявляється завдяки раціонально організованому обліку витрат на виробництво, на жаль, нині облікова інформація не в повній мірі відповідає сучасним вимогам управління, і тому потрібно шукати шляхи вдосконалення обліку витрат на виробництво. Основною метою будь-якого підприємства є отримання максимального прибутку, що є не що інше, як різниця між отриманими коштами за відвантажену продукцію і витратами на їх виробництво і продаж.В1888 році місцевий поміщик Валевський збудував в селі підприємство для виготовлення обгорткового паперу, а в 1898 році заснував Товариство картонно-паперової фабрики “Моквин”.На ТЗОВ “Моквинська паперова фабрика" використовується журнально-ордерна форма обліку. Для кожного рахунку у відповідному журналі-ордері відображаються суми всіх господарських операцій, що проходять по кредиту цього рахунку, а також номери рахунків, які змінюються в результаті цієї операції.Будь-яке виробництво завжди повязане з витратами, оскільки виробництво є процесом використання факторів виробництва, які втілюються у створеному продукті. Згідно з п.6 зазначеного Положення (стандарту) під витратами розуміють зменшення економічних вигід внаслідок вибуття активів або збільшення зобовязань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок внесків власників), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. У звязку з тим що П (С) БО 16 "Витрати" має досить загальний характер і не враховує особливості кожної галузі виробництва, міністерствам та відомствам надано право розробляти методичні рекомендації з питань організації обліку витрат та калькулювання собівартості продукції у відповідних галузях. Перелік і склад статей калькуляції виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) підприємством встановлюється самостійно залежно від специфіки галузі, технологічного процесу і характеру продукції, що виготовляється, видів і частки окремих видів або груп витрат, можливості прямого віднесення витрат на собівартість продукції. Крім того, відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг), затверджених наказом Державного комітету промислової політики України від 02.02.2001 № 47, витрати на виробництво поділяються за іншими важливими ознаками: цільовим призначенням, способом включення до собівартості продукції (робіт, послуг), ступенем залежності від обсягу виробництва, часом виникненням.Для узагальнення інформації про витрати на виробництво Планом рахунків передбачено калькуляційний рахунок 23 "Виробництво". Аналітичний облік до рахунка 23 "Виробництво" ведеться за видами виробництв, видами або групами продукції (робіт, послуг), за елементами витрат і статтями калькуляції. По дебету рахунка 23 "Виробництво" та його аналітичних рахунків протягом звітного періоду відображають прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати в кореспонденції з кредитом відповідних рахунків: 20 "Виробничі запаси" (на вартість використаної у виробництві сировини, матеріалів, куплених напівфабрикатів і комплектувальних виробів, палива та технологічні потреби та інших виробничих запасів); 661 "Розрахунки за заробітною платою" (на суму основної і додаткової заробітної плати та інших виплат, нарахованих робітникам, що були зайняті у виробництві); Наприкінці місяця на дебет рахунка 23 "Виробництво" з кредита рахунка 91 "Загальновиробничі витрати" списують загальновиробничі витрати в сумі, що за розрахунком підлягають включенню до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг).Витрати у виробництві сировини, основних матеріалів, напівфабрикатів і комплектувальних виробів визначаються на підставі первинних документів (лімітно-забірних карт, вимог-накладних тощо), у яких вказується виробничий підрозділ (цех), найменування виробу або замовлення, на виготовлення яких відпущені ці запаси. Допоміжні матеріали списуються на окремі вироби продукції (робіт) в такому самому порядку, як і основні матеріали, або непрямим методом - розподілом пропорційно нормативним витратам основних матеріалів, обсягу переробленої сировини або кількості випущеної продукції. Поворотні відходи (обрізки, стружка, тирса тощо) - це залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, теплоносіїв та інших видів матеріальних цінностей, що
План
Зміст
Вступ
Розділ I. Виробничо-фінансова характеристика підприємства ТЗОВ "Моквинська паперова фабрика"
1. Основний профіль виробництва
2. Склад та класифікація витрат на виробництво
3. Загальна схема обліку витрат на виробництво
3.1 Облік прямих витрат на виробництво
3.2 Облік витрат на оплату праці та відрахування на соціальні заходи
3.3 Облік загальновиробничих витрат, порядок їх розподілу та списання