Аналіз та узагальнення наукових підходів до визначення врожайності сільськогосподарських культур. Розробка загальних принципів побудови та реалізації моделі ефективної їх врожайності на осушуваних землях. Побудова та реалізація комплексу субмоделей.
Аннотация к работе
Це потребує розробки відповідного методу та методики його реалізації, що дасть змогу здійснити оцінку загальної еколого-економічної ефективності через продуктивність та можливий екологічний стан осушуваних земель. Тому необхідно здійснити розробку сучасних методів, які мають ґрунтуватись на довготерміновому прогнозі ефективної (дійсно можливої) врожайності і дадуть змогу обґрунтовано прогнозувати її залежно від визначальних факторів впливу. Роботу виконано впродовж 2001 - 2005 рр. згідно тематичних планів науково-дослідних робіт НУВГП за держбюджетною й госпдоговірною тематиками відповідно до програм Міністерства освіти і науки та Держводгоспу України “Розробити наукові принципи та методичні рекомендації з оптимізації природно-меліоративних режимів сільськогосподарських угідь гумідної зони України” (номер державної реєстрації 0101U005464), “Розробити теоретичні засади моделювання продуктивності осушуваних гідроморфних ґрунтів для прогнозування їхнього екологічного стану” (0105U001486) та “Обґрунтування ефективної проектної врожайності на осушуваних землях при будівництві й реконструкції меліоративних систем” (0104U006400), де автор був відповідальним виконавцем. Наукова новизна одержаних результатів: - вперше запропоновано розглядати і визначати врожайність за довготерміновим прогнозом на рівні проекту як середньозважену за змінними природними й меліоративними умовами в часі та просторі величину; Дані розробки пройшли апробацію на системах двобічної дії в Київській (на площі 155 га), Житомирській (487 га) та Волинській (412 га) областях, яка показала, що врахування притаманних обєкту природних, агротехнічних та меліоративних умов дає змогу підвищити обґрунтованість визначення реальної врожайності порівняно із заданими проектом значеннями, що, у свою чергу, адекватно відображається на визначенні реального рівня капітальних вкладень і поточних меліоративних витрат, спрямованих на будівництво, реконструкцію або експлуатацію меліоративних обєктів.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове розвязання наукової задачі, що полягає в необхідності обґрунтування ефективної врожайності (розрахункового аналогу фактичної врожайності в заданих умовах реального обєкта) вирощуваних на осушуваних землях культур через удосконалення сучасних методів програмування врожаю. Науково обґрунтовано, що при довготерміновому прогнозі на проектному рівні ефективну врожайність доцільно розглядати у вигляді середньозваженої в часі та просторі величини за схематизованими змінними природними, агротехнічними та меліоративними умовами реального обєкта. В розвиток наявних підходів до моделювання продуктивності меліорованих земель удосконалено принципи побудови і реалізації загальної моделі врожайності на осушуваних землях через уточнення прийнятих основних категорій врожайності: кліматично забезпеченої, за природним бонітетом ґрунту, агротехнічно забезпеченої за внесеними добривами й технологічно забезпеченої - та представлення її у вигляді моделі мультиплікативного типу (2). Для реалізації загальної моделі врожайності одержали подальшого розвитку методи довготермінового агрометеорологічного прогнозу щодо встановлення строків сівби і розвитку культур проектної (чи планової) сівозміни та визначення емпіричних залежностей звязку між приходом ФАР й температурою повітря на підставі узагальнення довідникових даних. На відміну від наявних підходів це дає змогу обґрунтовано визначати кліматично забезпечену врожайність у структурі загальної моделі з урахуванням змінних умов реального обєкта.