Аналіз імунологічних показників в осіб молодого віку з інтактним пародонтом і з захворюваннями пародонта. Дослідження антимікробної активності "Еноанту" стосовно еталонних і авторської колекції штамів бактерій, виділених у хворих з патологією пародонта.
Аннотация к работе
Ряд авторів визнає, що мікробному фактору належить провідна роль у виникненні захворювань пародонта, однак інші вважають невірним зводити тільки до нього етіологію хвороби. Тому у комплексній терапії захворювань пародонта виникає необхідність доповнення і розширення патогенетичної терапії засобами, що коригують імунітет (Г.Ф. У звязку з цим, у даний час існує необхідність пошуку нових медичних засобів для лікування захворювань пародонта без будь-яких негативних побічних ефектів, які прості у застосуванні та дозволяють досягати максимального терапевтичного ефекту. Це дозволило припустити застосування “Еноанту” як додаткового терапевтичного засобу в профілактиці і комплексному лікуванні захворювань пародонта в осіб молодого віку. Оцінити ефективність застосування “Еноанту” у комплексному лікуванні захворювань пародонта в осіб молодого віку у найближчі та віддалені строки спостережень.Тварини були розподілені на наступні групи: 1 - інтактні щури; 2 - модель пародонтиту без лікування; 3.1 - модель пародонтиту лікування “Еноантом” у дозі 0,25 мл/кг ваги протягом 15 днів; 3.2 - модель пародонтиту лікування “Еноантом” у дозі 0,52 мл/кг ваги протягом 15 днів; 4.1 - модель пародонтиту лікування “Еноантом” у дозі 0,25 мл/кг ваги протягом 30 днів; 4.2 - модель пародонтиту лікування “Еноантом” у дозі 0,52 мл/кг ваги протягом 30 днів. В основній групі аналогічне місцеве лікування хворих доповнювали проведенням аплікацій на ясенний край та інстиляцій у пародонтальні кишені “Еноанту” (по токсико-хімічному і мікробіологічному показниках “Еноант” відповідає вимогам безпеки, встановленим ДСТУ 12.3.004, ДСТУ 12.3.002 і ДСТУ 5964 і дозволений до застосування гігієнічним висновком Республіканської СЕС Автономної Республіки Крим №994 від 23.11.1999 г.) з експозицією 15-20 хв., а також призначенням його перорально 3 рази на добу протягом 15 днів (добова доза 0,52 мл/кг маси тіла). У тварин із ГП, яким вводили “Еноант” у дозі 0,52 мл/кг ваги, на протязі 15 днів були найменші клінічні прояви порівняно з тваринами, у яких не було лікування. При морфологічному дослідженні тканин пародонта після застосування “Еноанту” в різних дозах і різні строки при експериментальному пародонтиті у щурів відмічено позитивний ефект: поліпшення та нормалізація кровообігу тканин пародонта, відсутність набряку, зменшення лімфолейкоцитарної інфільтрації, нормалізацію проникності мікросудин, стимуляцію колагеногенезу. Застосування “Еноанту” в дозі 0,52 мл/кг ваги тварини вже на протязі 15 днів сприяє позитивній динаміці і є ефективним засобом для лікування захворювань пародонта.У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової задачі, спрямованої на покращення результатів патогенетичного лікування запальних захворювань пародонта в осіб молодого віку на основі включення до їх комплексної терапії препарату поліфенолів “Еноант”, який володіє протизапальними, антимікробними та імуномодулюючими властивостями. Харкова, показали, що поширеність захворювань пародонта в осіб молодого віку складає 53,85 %. В структурі захворювань пародонта переважає катаральний гінгівіт (66,58 %) і генералізований пародонтит I ступеня (15,90 %). При дослідженні імунного статусу в осіб молодого віку виявлено дисбаланс клітинної та гуморальної ланок системного імунітету (достовірне збільшення кількості В-лімфоцитів, рівня IGA та IGG у сироватці крові хворих на катаральний гінгівіт; зниження кількості загальних Т-лімфоцитів (CD3 ) та їх субпопуляцій - Т-хелперів (CD4 ), Т-супресорів (CD8 ) - у хворих на генералізований пародонтит I ступеня). Застосування “Еноанту” у дослідних тварин із генералізованим пародонтитом встановило не тільки виражений клінічний ефект, але й імунокоригуючий, який сприяв нормалізації вмісту лейкоцитів, нейтрофілів, лімфоцитів, збільшенню кількості загальних Т-лімфоцитів, зниженню дрібнодисперсних циркулюючих імунних комплексів, збільшенню фагоцитарної активності нейтрофілів, що оптимізує функціонування імунної системи.