Вивчення стану здоров’я дитячого населення в різних типах закладів загальної практики – сімейної медицини. Оцінка структури звернень, своєчасності і повноти охоплення дітей диспансеризацією. Вивчення задоволеності населення наданням медичної допомоги.
Аннотация к работе
За умови реалізації державної політики щодо розвитку ПМСД на принципах сімейної медицини все більшої актуальності набуває необхідність дослідження стану здоровя дітей та визначення заходів щодо його збереження, розробка науково обґрунтованих рекомендацій з питань забезпечення доступності і якості медичної допомоги дітям [О.О.Дудіна та співав., 2000; Р.О.Моісеєнко, 2003; М.М.Коренєв та співав., 2004]. Стан здоровя дітей у сільській місцевості є гіршим, ніж у міській, оскільки медична допомога їм залишається малодоступною, має обмежені обсяги лікувальних і профілактичних заходів, що повязано з недостатньою укомплектованістю лікарями та їх недостатнім забезпеченням медичним обладнанням [В.Л.Весельський, 2000; В.Л.Весельський та співав., 2006]. Однак, на сьогодні не визначеним є концептуальний підхід до надання медичної допомоги дітям в перехідний період, залишаються невідпрацьованими обсяги обстеження та лікування сімейним лікарем дітей при певних захворюваннях, невирішені варіанти співпраці сімейних лікарів та лікарів - педіатрів, не визначені найбільш адекватні моделі надання медичної допомоги дітям в різних типах закладів ЗПСМ [О.О.Дудіна та співав., 2000; В.М.Пономаренко та співав., 2004; А.Ф.Короп та співав., 2005; М.М.Коренєв та співав., 2006]. Дана робота належить до перших базових досліджень у визначенні провідних питань динаміки стану здоровя дітей за період впровадження сімейної медицини в різних типах закладів і факторів, які впливають на нього, ставлення населення і медичних працівників до інституту сімейної медицини, а також розробки заходів щодо збереження та зміцнення здоровя дітей в діяльності лікаря ЗПСМ. Показати динаміку доступності ПМСД дітям за період 2001 - 2004 років в залежності від типу закладів сімейної медицини.Рішенням XVII сесій XXIII скликання Харківської обласної ради від 19 червня 2001 року було затверджено обласну Програму „Про удосконалення медичної допомоги жителям сільської місцевості на принципах сімейної медицини на 2001 - 2003 роки”, де визначено три типи закладів сімейної медицини: І тип - амбулаторії сімейної медицини, створені на базі фельдшерсько - акушерського пункту з населенням 1000 і більше чоловік; ІІ тип - амбулаторії сімейної медицини, перепрофільовані з сільських лікарських амбулаторій або дільничних лікарень; ІІІ тип - відділення (дільниці) загальної практики - сімейної медицини, створені у складі поліклінік центральних районних лікарень. В результаті дослідження встановлено, що у 2001 році загальна поширеність захворювань дітей в Харківському регіоні була нижче, ніж по Україні на 11,1±0,06% - у дітей 0-6 років та на 4,2±0,02% - у дітей 7-14 років і складала 1581,4 проти 1779,0 на 1000 та 1568,4 проти 1636,4 на 1000 (відповідно у дітей 0-6 та 7-14 років). Найпоширеніша серед усіх класів хвороб патологія органів дихання в обох вікових групах мала значні коливання: у дітей 0-6 років від 310,0 та 798,0 на 1000 (ІІ та ІІІ типи закладів) до 837,5 на 1000 (І тип) при показнику в Харківської області 912,8 на 1000, у дітей 7-14 років - від 325,3 та 761,0 на 1000 (І та ІІІ типи) до 1265,1 на 1000 (ІІ тип) при показнику в Харківській області 728,2 на 1000. Хвороби органів травлення реєструвались в 3-4 рази частіше у дітей в ІІІ типі закладів, ніж у Харківському регіоні (192,5 проти 58,3 на 1000 та 330,4 проти 168,1 на 1000 відповідно у дітей 0-6 р. та 7-14 р.), в той час, як у ІІ типі їх частота була вкрай низька (3,7 проти 58,3 на 1000 та 73,8 проти 168,1 на 1000 відповідно у дітей 0-6 та 7-14 рр.), а у І типі вони зовсім не реєструвалися у дітей 0 - 6 років та складали 6,0 на 1000 у дітей 7 - 14 років. Поширеність хвороб ока і придаткового апарату була вища, ніж по Харківському регіону у дітей 7-14 р. у ІІ та ІІІ типах закладів в 1,7 разів (164,4 та 146,5 проти 93,8 на 1000) та у дітей 0-6 р. у ІІІ типі - в 1,2 рази (66,1 проти 55,5 на 1000), в той час як в інших досліджуваних ЛПЗ у дітей 0-6 років вона не реєструвалася зовсім.За період впровадження сімейної медицини відбулося зростання загальної поширеності захворювань у дітей 0 - 6р. Структура поширеності хвороб у дітей Харківської області стала аналогічною Україні, крім хвороб ендокринної системи показник поширеності яких, незважаючи на зростання з 29,8 до 58,5 на 1000, залишався у 2,1 рази менше, ніж у дітей України (122,9 на 1000). В умовах впровадження сімейної медицини в амбулаторії ЗПСМ МЖК „Інтернаціоналіст” Харківського району (І тип) мало місце зростання поширеності хвороб у дітей обох вікових груп за рахунок покращення виявлення та реєстрації хвороб органів травлення (20,6±6,7% та 25,4±3,6%), ока та придаткового апарату (13,7±7,0% та 10,8±3,8%), нервової системи (10,3±7,1% та 21,1±4,6%), шкіри та підшкірної клітковини (24,1±6,5% та 2,3±1,2%). В амбулаторії ЗПСМ с.Коробочкіно (ІІ тип) за цей період відбулося зростання загальної поширеності хвороб у дітей обох вікових груп переважно за рахунок хвороб органів дихання (53±1,9% та 18,2±0,8%), інфекційних і паразитарних хвороб (12,0±3,3 та 18,0±3,0%), шкіри та