Визначення залежності поміж гігієною ротової порожнини, функціональною активністю слинних залоз та станом імплантатів у постопераційному періоді. Обґрунтування схеми застосування гігієнічних та остеотропних засобів у пацієнтів з дентальними імплантатами.
Аннотация к работе
На сьогодні усунення дефектів зубних рядів у разі часткової або повної відсутності зубів за допомогою різних конструкцій протезів, що спираються на імплантати, набуло неабиякої поширеності і стало визнаватися як досить перспективний метод реабілітації стоматологічних хворих (Катомін Б.В., 1970; Рубаненко В.В., Тесленко А. І., 2000; Параскевич Л.В., 2003; Тимофєєв О.О., 2007). Слід зазначити, що натепер пропонується ще недостатньо спеціальних засобів для здійснення цілеспрямованої індивідуальної та професійної гігієни у пацієнтів з імплантатами у ротовій порожнині. При цьому за робочу гіпотезу нами прийнято положення, згідно з яким, у разі протезування на імплантатах доцільним вбачається виходити з двох позицій: це постійне, ретельне видалення відкладень навкруги імплантатів та стимулювання остеорегенеративних процесів у зоні кістка-імплантат, що передбачає опрацювання робочої схеми застосування спеціальної гігієни ротової порожнини з введенням остеотропних препаратів у період остеоінтеграції імплантату, а також у подальшому при користуванні зубними протезами. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до плану трьох НДР Інституту стоматології АМН України: „Розробка та дослідження адгезивних матеріалів, засобів для догляду та дезинфекції знімних протезів” (№ ДР 0196U001804); „Розробка принципів і методів лікувально-профілактичних заходів при захворюваннях порожнини рота” (№ ДР0102U004090) та „Вивчити динаміку адаптаційно-трофічних процесів кісткової тканини та слизової оболонки щелеп при дентальній імплантації та подальшому протезуванні” (№ ДР 0106U002045). Уперше науково обґрунтований й опрацьований новий методичний підхід щодо догляду за ротовою порожниною та застосування остеотропної терапії у осіб з дентальними імплантатами, який складається з 4-х етапів: перед імплантацією, у післяопераційний період; на етапі установки тимчасового зубного протезу й після фіксації у ротовій порожнині пацієнта його остаточної конструкції.Експериментальні дослідження запроваджувалися з метою вивчення мінерального обміну у зоні кістка-імплантат з застосуванням радіоізотопних та патоморфологічних методів дослідження, а також токсико-гігієнічних досліджень складу для догляду за знімними зубними протезами „Протедез”. Рівень салівації в них до імплантації був у межах норми (0,55±0,12 мл?хв), індекс Федорова-Володкіної вказував на гарний гігієнічний стан ротової порожнини (1,3±0,09 бали), проба Шилера-Писарева (1,48±0,11) та вміст лейкоцитів у ротовій рідині (415,5±35,2 тис. у 1 мл ротової рідини) засвідчували незначні прояви запалення; чисельність епітеліальних клітин була відповідною до нормального рівню фізіологічного злущування епітелію (27,1±2,4 тис. у 1 мл ротової рідини); протеолітична активність ротової рідини мала незначні індивідуальні відхилення, рівень яких становив менш як 9% та сягав 3,94±0,41 мккат?л, вміст мінеральних компонентів фіксувався у межах вікових значень: кальцій - 2,01±0,12 ммоль?л; фосфор - 5, 72±0,53 ммоль?л; магній - 0,198±0,02 ммоль?л. За місяць згодом після імплантації за наслідками показників індексу Федорова-Володкіної (ГІ) усіх пацієнтів було розподілено по трьох групах: 1-а - з гарною гігієною ротової порожнини (1,0 - 1,4 бали); 2-а - з задовільною (1,5 - 1,8 бали); 3-а - з незадовільною (1,9 - 2,5 бали). У осіб з незадовільною гігієною ротової порожнини реєструвалися більш виразні показники проби Шилера-Писарева; кількість лейкоцитів була збільшеною у 1,6 разів (Р<0,001), ОПА зростало у 1,9 разів (Р<0,001); активність еластази - у 1,3 разів (Р<0,002), порівняно до групи з гарною гігієною ротової порожнини. Дослідження показали, що у осіб з периімплантитами показники проби Шилера-Писарева, ОПА та активності еластази ротової рідини місяць згодом виявлялися збільшеними, відповідно, у 1,6 разу, у 2,5 разу й у 1,9 разу, вміст кальцію був зниженим у 1,5 разу щодо вихідних даних.У дисертації відображено теоретичне обґрунтування проведених експериментальних і клінічних досліджень та запропоновано нове вирішення актуального наукового завдання стоматології, а саме - посилення остеоінтеграції дентальних імплантатів та профілактики ускладнень у післяопераційному періоді шляхом скерованого застосування комплексу гігієнічних і остеопротекторних засобів. На підставі радіоізотопних та патоморфологічних досліджень встановлено, що застосування лікувально-профілактичного комплексу: зубної пасти „Гарант” і „Остеовіту” - у тварин з введеними імплантатами сприяє інтенсифікації мінерального обміну у зоні репаративної регенерації. Обґрунтовано комплекс лікувально-профілактичних заходів для осіб з дентальними імплантатами на підставі залучення до раціональної індивідуальної та професійної гігієни засобу спрямованої остеопротекторної дії (полімінеральний комплекс „Остеовіт”, який містить соєвий екстракт, цитрат кальцію, сульфат цинку, вітамін Д3 й зубну пасту „Гарант”), що є скерованим заходом, налаштованим на запобігання навколоімплантатних ускладнень та посилення остеоінтеграції дентальних імплантатів. Нас