Стратегічне управління та його роль у діяльності підприємства. Маркетингові стратегії росту. Техніко-економічна характеристика діяльності Цукрового заводу м. Носівка. Розрахунок продуктивності заводу та тривалості виробничого сезону після реконструкції.
Аннотация к работе
Актуальність даної теми полягає у тому, що сьогодні для успішного розвитку української економіки життєво важливим є функціонування підприємств на належному рівні. І в сучасних умовах висовуються на перший план вирішення ряд проблем, що повязані з вибором і закріпленням певної частини ринку , формуванням конкурентного статусу підприємства і підтримкою його в умовах загострення конкурентної боротьби. Вирішенню даних проблем сприяє аналіз, як підстава визначення стратегічних альтернатив підприємства (розробка обґрунтованої бізнес-стратегії підприємства). Прикладами можуть бути, на мою думку: · збільшення частки обсягу продажів на ринку (в сегменті) до певного% без зниження цін; Отже, аналіз і бізнес-стратегія визначає альтернативні шляхи досягнення підприємством бажаного результату в конкретному ринковому сегменті.Стратегічне управління - це реалізація концепції, в якій поєднуються цільовий та інтегральний підходи до діяльності підприємства, що дає змогу встановлювати цілі розвитку порівнювати їх з наявними можливостями (потенціалом) підприємства та приводити їх у відповідність за рахунок розробки та реалізації системи стратегії[13]. 5. передбачає застосування певних інструментів та методів розвитку підприємств (цілей, «дерева цілей», стратегій, «стратегічного набору», стратегічних планів, проектів і програм, стратегічного планування та контролю тощо). Отож, стратегічне управління в моєму розумінні - це процес, за допомогою якого менеджери здійснюють довгострокове керівництво організацією, визначають специфічні цілі діяльності; розробляють стратегії для досягнення цих цілей, враховуючі всі зовнішні та внутрішні умови, а також забезпечують виконання розроблених відповідних планів, постійно розвиваючись і змінюючись. І хоча останні дослідження обговорюють взаємовиключення згаданих стратегій, вищезгадана класифікація типів стратегії заклала основи для великої кількості досліджень у сфері нових типів стратегії[11]. Розглядаючи стратегії інтенсивного росту, будемо використовувати наступні терміни: · «існуючий товар» - товар, якій вже виробляє й збуває підприємство, · «новий товар» - товар, який є новим у номенклатурі підприємства, · «існуючий ринок» - ринок збуту, на якому діє підприємство, · «новий ринок» - ринок збуту, на який підприємство планує вийти.Більшість цих працівників працюють на виробництві багато років, тому мають необхідний досвід роботи. Місткість локального ринку можна визначити, виходячи із статистично обґрунтованої норми споживання цукру (для розвинути країн 25-35 кг в рік на 1 особу), що складає близько 45тис. тонн річної потреби Чернігівської області в цукру. В звязку з цим навіть локальний ринок характеризується достатньою місткістю для нарощування виробництва цукру місцевими підприємствами при умові його цінової конкурентоспроможності в порівнянні із цукром, що завозиться в область. Загальний стан світового ринку цукру характеризується зростанням його виробництва і дещо меншими темпами споживання. Одержано цукру 12931 тонн.З цією метою роботодавець організовує систему управління охороною праці, призначає посадових осіб для вирішення конкретних питань з охорони праці, розробляє комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів з охорони праці та ін. роботи. Служба охорони праці розробляє ефективну цілісну систему управління охороною праці, проводить керівництво роботою з охорони праці, здійснює контроль стану охорони праці, забезпечує всіх працюючих правилами, нормами, інструкціями, готує статистичні звіти тощо. Працівник служби охорони праці може відвідувати будь-який виробничий підрозділ, будь-яке робоче місце, в будь-який час одержувати від посадових осіб пояснення щодо охорони праці, вимагати від посадових осіб відсторонення від роботи працівників, що не пройшли медогляд, інструктаж або порушують вимоги охорони праці[14]. · організовує: забезпечення працюючих правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями та іншими нормативними актами з охорони праці; паспортизацію цехів, дільниць, робочих місць щодо відповідності їх вимогам охорони праці; підготовку статистичних звітів підприємства з питань охорони праці; пропаганду безпечних та нешкідливих умов праці шляхом проведення консультацій, оглядів, конкурсів, бесід, лекцій тощо; Він повинен знати: законодавчі і нормативні правові акти, методичні матеріали з питань охорони праці; виробничу та організаційну структуру підприємства; основні технологічні процеси та режими виробництва; устаткування підприємства і принципи його роботи; методи вивчення умов праці на робочих місцях; організацію роботи з охорони праці і виробничої санітарії; систему стандартів безпеки праці; психофізіологічні вимоги до працівників, виходячи з категорії важкості робіт, обмеження застосування праці жінок, підлітків, робітників, переведених на легку працю; правила і засоби контролю відповідності технічного стану устаткування вимогам безпечного ведення робіт; передовий вітчизняний і світовий досвід у галузі охорони праці; методи і форми пропаганди та інформ