Роль тарганів як механічних переносників патогенних мікроорганізмів – збудників внутрішньолікарняних інфекцій. Удосконалення системи заходів дезінсекції у лікувально-профілактичних закладах. Лікарняні відходи як місце мікробної контамінації тарганів.
Аннотация к работе
В нормативних документах, що регламентують порядок організації і проведення дезінфекційних заходів у лікувально-профілактичних закладах (ЛПЗ), вказано лише на необхідність проведення дезінфекції з метою знищення збудників, без урахування необхідності боротьби з їх переносниками. Разом з тим, в літературі є повідомлення про переносників збудників ВЛІ, серед яких пріоритетне місце займають таргани (A. Важливо врахувати той факт, що таргани є механічними переносниками інфекційних агентів в умовах багатопрофільного ЛПЗ, де, через свою здібність до агрегації, за короткий час вся колонія комах стає інфікованою різними мікроорганізмами - бактеріями та вірусами (A. Спеціалістами ВООЗ таргани розглядаються як переносники 40 різних збудників інфекцій людини і тварин (Європейське Регіональне бюро ВООЗ, 1998). У роботах деяких авторів показано, що таргани є переносниками збудників таких вірусних інфекцій, як поліомієліт, гепатит та інші (M. F.У виділених з обєктів ЛПЗ і від тарганів умовно-патогенних мікроорганізмів вивчали біохімічні, серологічні властивості, чутливість до антибіотиків і дезінфікуючих препаратів. Для вивчення чутливості/резистентності тарганів до інсектицидів та оцінки ефективності різних їх препаративних форм використовували методи, визначені методичними вказівками «Методы определения эффективности инсектицидов, акарицидов, регуляторов развития и репеллентов, используемых в медицинской дезинсекции» (Росія, Москва, 2003). Виходячи з завдань дослідження було проведено вивчення взаємозвязку проявів епідемічного процесу внутрішньолікарної гнійно-септичної інфекції з рівнем заселеності приміщень тарганами. Проведений десятигодинний бактеріологічний моніторинг в «осередкових» приміщеннях дав змогу виявити чіткі відмінності в показниках мікробної контамінації обєктів ЛПЗ в періоди високого і низького ступеня заселеності їх тарганами. Ідентичність бактерійних культур за епідеміологічними маркерами (спектр чутливості/ резистентності мікроорганізмів), виділених із змивів з рук медичного персоналу, обєктів ЛПЗ і від тарганів, дає можливість визначити шляхи розповсюдження ВЛІ і обґрунтувати основні заходи щодо переривання ланцюжка «тарган - обєкт стаціонару - руки персоналу».В роботі доведена епідеміологічна роль тарганів як механічних переносників патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів і розроблена система боротьби з комахами-переносниками в лікувально-профілактичних закладах, що є внеском у вирішення проблеми профілактики внутрішньолікарняних інфекцій. Вперше на основі вивчення спектру і рівня мікробного обсемінення тарганів, що відловили в функціональних відділеннях ЛПЗ в різні періоди інтенсивності проявів епідеміологічного процесу ВЛІ, встановлено, що 85,7% комах є механічними переносниками патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів. Доведено, що мікроорганізми на поверхні кутикули і в кишечнику тарганів на всіх стадіях розвитку комах зберігають життєздатність протягом 4-12 діб, що забезпечує підтримку, розповсюдження і стійке існування госпітальних штамів у лікувально-профілактичних закладах. Визначення заселеності приміщень протягом 8 місяців систематичної дезінсекції препаратом на базі хлорпірімарка («Ефект Плюс») з наступним лабораторним дослідженням резистентності дозволило встановити термін формування резистентності. Показано, що в перші 2-4 місяці обробок заселеність приміщень тарганами знижується, потім спостерігається зростання їх кількості протягом 8 місяців до початкового рівня.