Аналіз клініко-функціональних порушень дихання. З’ясування імунобіохімічних показників і факторів ризику. Розробка реабілітаційних заходів для гірників вугільних шахт із пневмоконіозом. Застосування гіпербаричної оксигенації та альфа-ліпоєвої кислоти.
Аннотация к работе
Пневмоконіози у гірників вугільних шахт займають перше місце щодо частоти виникнення, спричиняючи стійку втрату працездатності (Кундієв Ю.І. та ін., 2009). Погіршення умов праці призводить до того, що за останні роки помітно зріс рівень захворювання на пилові хвороби органів дихання у гірників вугільних шахт, у тому числі - пневмоконіози (Бондаренко Г.А., 1996; Гребняк Н.П. и др., 2004; Бодаченко Т.П., Бондаренко Г.А., 2005). Порушення функції дихання при пневмоконіозі призводить до суттєвого зниження працездатності гірників. Автор був співвиконавцем роботи і безпосередньо вивчав стан дихальної та імунної систем у гірників вугільних шахт із пневмоконіозом, обстежував їх після проведеної реабілітації, узагальнював, математично опрацьовував та аналізував дані, отримані в процесі дослідження. Встановити сучасні епідеміологічні закономірності формування захворюваності гірників вугільних шахт на пневмоконіоз і виділити фактори його ризику.Встановлено, що у хворих на пневмоконіоз життєва ємність легень зменшена, а стаж роботи із пилом у вугільній шахті більший за 20 років впливав на зменшення життєвої ємності легень у хворих на пневмоконіоз. Максимальна швидкість видиху на рівні 25 % ФЖЄЛ (MEF25) у гірників із пневмоконіозом статистично значущо була меншою на відміну від контролю (St=6,28, p<0,001), максимальна швидкість видиху на рівні 50 % ФЖЄЛ (MEF50) у гірників із пневмоконіозом статистично значущо була меншою на відміну від контролю (St=8,91, p<0,001), максимальна швидкість видиху на рівні 75 % ФЖЄЛ (MEF75) у гірників із пневмоконіозом статистично значущо була меншою на відміну від контролю (St=8,82, p<0,001), пікова обємна швидкість (PEF) у гірників із пневмоконіозом статистично значущо була меншою на відміну від контролю (St=6,43, p<0,001), середня максимальна швидкість видиху на рівні видиху 75/25 % ФЖЄЛ (MMEF 75/25) у гірників із пневмоконіозом статистично значущо була меншою на відміну від контролю (St=9,15, p<0,001), форсована життєва ємність легень повна (FVC IN) у гірників із пневмоконіозом статистично значущо була меншою від контролю (St=12,96, p<0,001). ФАН через 30 хвилин (ФАН30) становила у гірників із пневмоконіозом (32,64±0,27) %, відрізняючись від контролю (37,58±1,82) % (St=4,26, p<0,001), фагоцитарне число через 30 хвилин (ФЧ30) дорівнювало у хворих (6,18±0,10), відрізняючись від контролю (12,98±0,36) (St=25,05, p<0,001), ФАН90 набувала значень (37,25±0,17), відрізняючись від контролю (79,66±1,41) (St=48,77, p<0,001), ФЧ90 становило у хворих (6,58±0,10), відрізняючись від контролю (26,60±0,64) (St=48,74, p<0,001). Показники клітинного імунітету у гірників із пневмоконіозом характеризувались зменшенням вмісту лімфоцитів Т-і В-ланки імунітету, тобто відносна кількість усіх Т-лімфоцитів була значно меншою (60,12±1,01) % від контролю (74,79±0,85) % (St=8,18, p<0,001), також була зменшена відносна кількість Т-хелперів (23,09±0,51) % на відміну від контролю (44,98±0,92) % (St=21,27, p<0,001), відносна кількість Т-супресорів (15,19±0,29) % на відміну від контролю (22,81±0,67) % (St=12,18, p<0,001), а також відносна кількість природних кілерів (15,98±0,38) % на відміну від контролю (18,49±0,67) % (St=3,34, p<0,001). Абсолютні показники клітинного імунітету характеризувались подібною відмінністю і були знижені відносно контролю, включаючи кількість усіх Т-лімфоцитів, яка була значно меншою (1,01±0,03)х109/л від контролю (1,74±0,08)х109/л (St=9,82, p<0,001), також були зменшені абсолютна кількість Т-хелперів (0,38±0,01)х109/л на відміну від контролю (1,05±0,05)х109/л (St=18,05, p<0,001), абсолютна кількість Т-супресорів (0,26±0,01)х109/л на відміну від контролю (0,53±0,03)х109/л (St=12,28, p<0,001), такою ж динамікою характеризувалася і абсолютна кількість природних кілерів (0,27±0,01)х109/л - значне зменшення на відміну від контролю (0,43±0,02)х109/л (St=7,68, p<0,001).У дисертаційній роботі подано теоретичне обґрунтування та практичне рішення актуального наукового завдання з підвищення ефективності комплексної реабілітації гірників з пневмоконіозом на основі аналізу клініко-функціональних порушень системи дихання, імунобіохімічних показників і факторів ризику в сучасних умовах, ефективність якої доведена за покращенням стану хворих та підвищенням антиоксидантного захисту. Процеси формування захворюваності пневмоконіозом підземних гірників у сучасний період характеризуються наступними закономірностями: виражене зростання (із середньорічними темпами (1,10±0,01) %); перше місце у структурі професійної захворюваності (25,8±3,6) %; ускладнення емфіземою легень (40,24±0,73) %, бронхітом (34,87±0,71) % та туберкульозом (10,78±0,46) %; збільшення тяжкості первинно виявленої патології (2 ступінь легеневої недостатності у (78,03±0,61) %); зменшення професійного стажу у підземних умовах робітників основних професій (на пластах із крутим заляганням до (13,6±0,4) років). Створена гігієнічно-донозологічна класифікація визначення груп ризику розвитку пневмоконі