Вплив черговостi вiдробки надто зближених пластiв на умови їх розробки. Закономiрностi прояву гiрського тиску в пiдготовчих виробках в залежностi вiд потужностi порiд мiжпластя. Врахування основних закономiрностей здвигання пiдробленої товщi порiд.
Аннотация к работе
Наявність слабких бокових порід, мала потужність пластів i їх обводненість, зближеність більшості пластів вимагають наукового обгрунтування цілого комплексу інженерних рішень, які відносяться до питань підготовки шахтних полів, почерговості, порядку відробки пластів в свиті, місця закладення, охорони, підтримання, кріплення підготовчих виробок та інших питань. На шахтах Західного Донбасу в надто зближених робочих пластах за станом на 1. 01. 97 р. зосереджено більше 400 млн. т. вугілля, що складає біля 40% всіх балансових запасів. Традиційно на шахтах Західного Донбасу одночасно розробляється декілька пластів в свиті. За показник зближеності пластів, який допускає висхідний порядок відробки, прийнято відношення потужності порід міжпластя до потужності підроблюючого пласта. Зближеність пластів, залягання їх в слабких вміщуючих породах, вплив гірничих робіт на суміжних пластах зумовлюють визначення черговості їх відробки, а також вибір місця закладення i способу охорони підготовчих виробок.При цьому чіткого обгрунтування вибору місця розташування дільничних підготовчих виробок по пласту, який відробляється в другу чергу немає. Воно залежить від потужності порід міжпластя, фізико-механічних властивостей порід, черговості відробки пластів та ін. В схильній частині шахтного поля, в звязку зі зниженням потужності пласта с8в до 0, 6 м, був залишений цілик вугілля шириною 510 м. На межі між очисною виробкою нижнього пласта i ціликами пласт був плавно прогнутий. Таким чином, спостереженнями за станом оголених порід в підготовчих виробках, проведених по виробленому простору i підробленому надто зближеному пласту, визначено, що висота безпорядного обрушення порід після виймання нижнього пласта не перевищує потужності вийнятого пласта, породи міжпластя, які залягають вище, не втрачають шаровності, порушені окремими закритими тріщинами, котрі закінчуються біля верхнього пласта.При вирішенні цієї задачі використаний комплексний метод, який включає аналіз, узагальнення науково-технічних досягнень в області розробки зближених пластів, шахтний експеримент, фізичне та математичне моделювання, співставлення результатів комплексних досліджень з даними дослідно-промислової перевірки обгрунтованих рекомендацій i узагальнення виробничого досвіду. При цьому немає чіткого обгрунтування місця розташування підготовчої виробки, яке в умовах великого зближення пластів істотно залежить від потужності порід міжпластя, структури, фізико-механічних властивостей порід i вугільних пластів, почерговості їх відробки та ін. В умовах шахт Західного Донбасу підроблений з кратністю 3, 2 i більше верхній надто зближений пласт попадає в зону плавних прогинань i упорядкованих опускань порід, зберігає свою цілісність; а в необрушених породах міжпластя виникають технологічні тріщини, які закінчуються біля пласта. Визначено, що вплив глибини закладення підготовчої виробки по верхньому надто зближеному пласту на здіймання порід підошви в ній більш значний, ніж збільшення потужності порід міжпластя. Обгрунтованість i достовірність наукових положень, висновків i рекомендацій підтверджується достатньою збіжністю результатів аналітичних, експериментальних досліджень i математичного моделювання, позитивними даними дослідно-промислової перевірки запропонованих рішень та узагальнення виробничого досвіду розробки свит пластів на шахтах Західного Донбасу, використанням загально визнаних методів математичного i фізичного моделювання, які забезпечують достовірність результатів з похибкою не більше 20%.