Вивчення взаємозв’язків між перебігом післяродового періоду і станом яєчників у корів. Обґрунтування методів профілактики субінволюції і ендометриту. Дослідження показників лізису жовтих тіл вагітності, розвитку везикулярних фолікулів, стану ооцитів.
Аннотация к работе
Для досягнення мети були поставлені наступні задачі: - розробити методику прижиттєвого одержання ооцитів у корів та вивчити стан ооцитів, одержаних з везикулярних фолікулів корів із фізіологічним і патологічним перебігом післяродового періоду; вивчити показники лютео-і фолікулогенезу у корів з нормальним перебігом післяродового періоду та із субінволюцією і післяродовим ендометритом; Доповнено метод контролю перебігу післяродового періоду в корів із урахуванням клінічних, сонографічних і ендокринних показників на 3-, 7-, 11-і 21-й дні після родів; розроблено і запропоновано для впровадження у виробництво метод профілактики субінволюції та післяродового ендометриту при сумнівному і несприятливому прогнозах щодо перебігу післяродового періоду із застосуванням катозалу, естрофану і сурфагону. Введення препаратів зменшує частоту субінволюції та ендометриту на 29,4 % і 29,5 % відповідно, в подальшому сприяє відновленню статевої циклічності за 90 днів після родів у 93,3 % корів, підвищенню заплідненості на 24,1 % та зменшенню розмірів неплідності на 17,3 дня на одну тварину. При патологічному перебігу післяродового періоду обидва яєчники були доступними для дослідження на 5-й день після родів у 65,2 % тварин, на 7-й - у 91,3 % і на 9-й день обидва яєчники пальпувалися у всіх корів.У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у доповненні системної оцінки клінічних, сонографічних і ендокринних показників фізіологічного і патологічного перебігу післяродового періоду у корів; обгрунтуванні методу профілактики субінволюції, гострого післяродового ендометриту у корів, в основу якого покладено прискорення регресії жовтого тіла вагітності, стимуляцію фолікулогенезу та обмінних процесів у яєчниках, введенням коровам протягом 6-12 годин після народження телят 15 мл катозалу, 2 мл естрофану і 10 мл сурфагону. Контроль перебігу післяродового періоду у корів слід проводити з урахуванням морфофункціонального стану яєчників: ректальним дослідженням - на 3-і 7-й дні після родів визначати можливість пальпації обох яєчників та наявність у них жовтих тіл; сонографічним - на 11-і 21-й дні встановлювати кількість, діаметр, обєм фолікулів та розміри яєчників; імуноферментним - на 7-і 21-й дні після родів визначати рівень прогестерону і естрадіолу в сироватці крові корів. Застосування з профілактичною метою аутомолозива підшкірно одноразово у дозі 40 мл позитивно впливає на скорочення мязів матки, що сприяє зменшенню частоти розвитку субінволюції та ендометриту на 17,6 % і 5,9 %, та подальшому прояву статевої циклічності за 90 днів після родів у 75,0 % корів, підвищенню заплідненості на 3,8 %, та зменшенню розмірів неплідності на 1,7 дні на одну тварину. Одноразове внутрішньомязове застосування коровам катозалу в дозі 15 мл протягом 6-12 годин після народження телят позитивно впливає на розвиток везикулярних фолікулів, скорочення мязів матки, що забезпечує зменшення випадків субінволюції та ендометриту на 21,3 % і 9,6 %; подальше відновлення статевої циклічності за 90 днів після родів у 87,5 % корів, підвищення заплідненості на 9,8 % та зменшення розмірів неплідності на 11,4 дні на одну тварину. Внутрішньомязове введення коровам естрофану в дозі 2 мл одноразово протягом 6-12 годин після народження телят проявляє виражену лютеолітичну дію, сприяє скороченню мязів матки, що зменшує частоту розвитку субінволюції й ендометриту на 27,5 % і 22,1 % відповідно, подальшому відновленню статевої циклічності за 90 днів після родів у 81,3 % корів, підвищенню заплідненості на 14,7 % та зменшенню розміри неплідності на 8,2 дні на одну корову.