Поширеність типів візерунку жувальної поверхні перших постійних молярів у дітей м. Полтава. Частота ураження карієсом перших постійних молярів нижньої щелепи з урахуванням типу візерунку їх жувальних поверхонь. Клінічний спосіб вимірювання глибини ямок.
Аннотация к работе
Питання фісурного карієсу постійних молярів є головним у дитячий карієсології, тому що ураження цієї локалізації по частоті виникнення знаходяться на першому місці серед усіх уражень постійних зубів у дітей (Л.А. Мета дослідження - підвищити ефективність профілактики фісурного карієсу у дітей шляхом розробки критеріїв диференційованого підходу до методу герметизації фісур на основі вивчення анатомо-топографічних особливостей жувальної поверхні перших постійних молярів, ступеня мінералізації ямок та деяких показників гомеостазу порожнини рота у дітей. Вивчити частоту ураження карієсом перших постійних молярів нижньої щелепи з урахуванням типу візерунку їх жувальних поверхонь при однакових показниках гомеостазу порожнини рота у дітей 6-9 років. Розробити клінічний спосіб вимірювання глибини ямок жувальної поверхні перших постійних молярів та вивчити частоту ураження цих зубів залежно від глибини ямок. Розробити критерії диференційованого підходу до профілактики фісурного карієсу у дітей в залежності від типу візерунку та глибини ямок жувальної поверхні постійних молярів.Для вивчення залежності виникнення фісурного карієсу від одонтогліфічного рисунку перших постійних молярів із 2161 обстежених зубів 564 дітей були відібрані 946 молярів 240 дітей віком 6 років. Для вивчення частоти ураження постійних молярів залежно від глибини ямок їх жувальних поверхонь верхні моляри з ІІ типом візерунку і нижні моляри з типами візерунків У5 та 5 були поділені на три групи: 1 - з неглибокими ямками, 2 - з середніми ямками, 3 - з глибокими ямками. Проводили аналіз частоти ураження нижніх молярів залежно від типу візерунку жувальної поверхні, а також частоти ураження верхніх молярів з ІІ типом візерунку і нижніх молярів з типами візерунків У5 і 5 залежно від глибини ямок їх жувальних поверхонь. Враховуючи наше припущення, що моляри з глибокими ямками жувальної поверхні будуть найбільш сприйнятливими до карієсу, профілактичні заходи ми спрямували саме на цю групу зубів. Із них 100 дітей, які мали 203 моляра 3-ї групи, склали профілактичну групу, 71 дитина, які мали 110 молярів 3-ї групи - контрольну групу.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі щодо розробки нових, науково обґрунтованих критеріїв диференційованого підходу до профілактики фісурного карієсу на основі вивчення особливостей його виникнення в перших постійних молярах з різною одонтогліфікою та глибиною ямок жувальної поверхні у дітей. Найбільш часто фісурний карієс виникає в молярах з типом візерунку У5 (27%) та 5 (23%), а моляри з типом візерунку 4 протягом трьох років спостереження залишаються інтактними. Протягом першого року після прорізування перших постійних молярів у 100% випадків карієс локалізується у ямках їх жувальних поверхонь. Розроблений клінічний спосіб вимірювання глибини ямок жувальної поверхні молярів дає можливість диференціювати ямки на неглибокі, середні і глибокі, що необхідно враховувати при проведенні профілактичних заходів, оскільки зі збільшенням глибини ямки зростає частота ураження її карієсом. Незалежно від типу візерунка жувальної поверхні, моляри з глибокими ямками уражаються карієсом частіше (43,59%), ніж моляри з середніми (31,75%) та неглибокими ямками (12,08%).