Підвищення ефективності лікування постгеморагічної анемії у хворих на виразкові гастродуоденальні кровотечі. Обґрунтування показань для включення в програму гемостимулюючої терапії рекомбінантного еритропоетину як альтернативи алогенним гемотрансфузіям.
Аннотация к работе
Кров є тканиною організму, а її переливання це трансплантація чужорідної тканини, що не виключає виникнення імунного конфлікту між кровю донора та організмом реципієнта, особливо при переливанні компонентів крові від декількох донорів. Для зменшення ризику алоімунізації та переносу захворювань з алогенною кровю рекомендується керуватися принципом “один донор - один реципієнт”, однак, на жаль, на практиці він не завжди виконується, тому що для одного донора кількість кроводач обмежена, а потреби в них одного хворого та короткі інтервали між гемотрансфузіями можуть бути необмежені. Підвищити ефективність лікування хворих на виразкові гастродуоденальні кровотечі шляхом обґрунтованого включення рекомбінантного еритропоетину в програму гемостимулюючої терапії у постгеморагічному періоді. Вивчити стан еритропоетичної функції організму у хворих на виразкові гастродуоденальні кровотечі шляхом визначення вмісту ендогенного еритропоетину в постгеморагічному періоді. Обґрунтоване включення рекомбінантного еритропоетину в програму гемостимулюючої терапії дозволяє активізувати еритропоетичну функцію організму, скоріше відновити показники червоної крові, знизити обсяг трансфузій еритроцитарної маси, виключити зайве використання препарату і, таким чином, підвищити ефективність лікування хворих на виразкові гастродуоденальні кровотечі.З метою вивчення впливу різної за обсягом крововтрати на еритропоетичну активність червоного кісткового мозку та ефективності застосування рекомбінантного еритропоетину у постгеморагічному періоді нами було проведено експериментальне дослідження. Моделювали підгостру за темпом кровотечу ексфузією крові у три етапи з інтервалом у одну, півтори та дві години, відповідно, при крововтраті легкого, середнього та важкого ступеня. У першу, третю та пяту групу увійшли щури, відповідно, із крововтратою легкого (1,5 мл - до 20% ОЦК), середнього (3,0 мл - 21-30% ОЦК) та важкого (4,5 мл - 31-40% ОЦК) ступеня. Кількісну морфологічну оцінку еритропоетичної активності проводили при вивченні таких параметрів: у препаратах червоного кісткового мозку - кількісної щільності еритропоетичних клітин (КЩЕК, Ч105/мм3), відносної кількості еритробластичних острівців у стані реконструкції (ВКЕО, %); у відбитках червоного кісткового мозку - відносної кількості еритробластів з мікроядрами (ВКЕМ, %), мітотичного індексу еритропоетичних клітин (МІЕК, %), відносної кількості ретикулоцитів у складі еритропоетичних клітин (ВКР, Ч10-2 %). При введенні РЕПО у тварин другої групи кількісні параметри еритропоетичної активності червоного кісткового мозку не мали тенденції до значних змін, у порівнянні з показниками щурів першої групи, тобто застосування РЕПО при крововтраті легкого ступеня було не надто ефективним.У дисертаційній роботі вирішена важлива клінічна задача лікування анемії, яка виникає внаслідок кровотечі із виразки, та корегування порушень еритропоезу у хворих на виразкові гастродуоденальні кровотечі шляхом обґрунтованого включення рекомбінантного еритропоетину в програму гемостимулюючої терапії в постгеморагічному періоді. У щурів з крововтратою легкого ступеня пік еритропоетичної активності червоного кісткового мозку приходився на третю добу постгеморагічного періоду, з крововтратою середнього та важкого ступеня - на сьому добу та третій тиждень дослідження, відповідно. Запропоновано чотири типи реагування еритропоезу на крововтрату: ареактивний або “німий” (вміст ЕПО до 30 МОД/мл - у межах показників здорової людини), гіпореактивний (незначне підвищення рівня ЕПО - від 30,01 до 50 МОД/мл), реактивний (високий вміст ЕПО - від 50,01 до 100 МОД/мл) та гіперреактивний (вміст ЕПО більше 100 МОД/мл ). Рецидиви виразкових гастродуоденальних кровотеч у 78,8% хворих супроводжуються ареактивним чи гіпореактивним типами реагування еритропоезу на крововтрату. Використання малих доз РЕПО доцільно та ефективно при ареактивному та гіпореактивному типі реагування еритропоезу на крововтрату, що проявлялося у значному підвищенні рівня ретикулоцитів через три доби після введення препарату на 42,3% та 38,1%, відповідно.