Причини зсувних процесів природних схилів у різних гідрогеологічних умовах. Взаємозв’язок між параметрами інженерно-геологічної будови схилу і кількістю атмосферних опадів. Принципи прогнозування зсувів та районування схилів у сучасній маркшейдерії.
Аннотация к работе
В результаті впливу техногенних факторів відбувається істотна зміна природної геологічної рівноваги земної поверхні, що проявляється в активізації підтоплення і виникненням, з цього приводу, зсувних процесів, що мають розповсюдження на природних схилах балок і ярів значної частини території України. При цьому не враховують одночасно взаємний вплив таких факторів, як форма і умови залягання порід схилу (геометричні параметри елементів інженерно-геологічної будови схилу), параметри зсувного процесу на різних ділянках його поверхні і кліматичні умови. Дисертація є результатом багаторічних науково-дослідних робіт госпдоговірних тем кафедри геодезії ДГІ, у яких автор брала безпосередню участь: в 1984-1991 р. тема "Дослідження динаміки зсувів на природних схилах у регіоні Дніпропетровська" ДР №0185U000176-0184U057740, в 1991-1993 р. тема "Дослідження динаміки зсувів на природних схилах у регіоні Дніпропетровська" ДР №0188U028880, 1996-1999 р. тема №050208 "Спостереження за протизсувними заходами на мікрорайоні "Сокіл-2" з метою дослідження їх ефективності і стійкості зсувного схилу". Встановити взаємозвязок між параметрами зсувного процесу (горизонтальні і вертикальні зміщення, їх швидкість і напрямки, обєм мас, що зміщуються), геометричними параметрами будови схилу (кути нахилу водотривкого шару, водоносного горизонту, геоморфологія схилу, потужність схилу до покрівлі водотривкого шару, рівень підземних вод) і кількістю атмосферних опадів; Реалізація поставлених задач здійснюється з застосуванням комплексного методу досліджень, що включає аналіз й узагальнення літературних даних в області зсувних процесів, факторів, впливаючих на їх розвиток, а також методів вивчення зсувів, натурні інструментальні спостереження геодезичних мереж на спеціально створених станціях спостереження, аналітичні для обробки та узагальнення результатів натурних інструментальних спостережень, математичної статистики і компютерного геометричного моделювання для встановлення взаємозвязку між параметрами зсувного процесу і геометричними параметрами будови схилів, прогнозу зсувних зміщень.При цьому не враховуються одночасно взаємний вплив таких факторів, як геометричні параметри елементів інженерно-геологічної будови масиву, кількість атмосферних опадів в різні періоди року і кінематичні характеристики зсувного процесу на різних ділянках поверхні схилу. Гордєєвим і ін., відносяться до геометризації геотехнічних умов розробки родовищ, методи геометризації зсувних процесів та прогнози стійкості схилів розроблені на їх основі, відсутні. Інструментальні спостереження на ділянці "Сокіл" передбачали встановити процес розвитку зсуву і виконати прогноз області його поширення. У розділі 3 наведені дослідження кінематичних характеристик зсувних процесів на ділянках “Сокіл“ і “Сірко“: горизонтальні і вертикальні зміщення, просторові зміщення, їх швидкість, напрямок і нахил векторів зміщень, обєм мас, що зміщуються, котрі характеризують динаміку схилу. Просторове положення масиву, що зсувається і геометричні параметри інженерно-геологічної його будови в комплексі представляють кінематичну модель зсувного процесу, що має узагальнений вигляд: Обробка параметрів зсувного процесу і показників геометричної будови товщі масиву виконувалася методами геометризації.Дисертація є завершеною науково-дослідною роботою, у якій на основі вперше встановлених закономірностей, що розкривають взаємозвязок між нерівномірно розподіленими по площі зміщеннями масиву в часі, показниками його інженерно-геологічної будови, геоморфології та атмосферних опадів, виконано обґрунтування параметрів кінематичної моделі для прогнозу зсувних процесів природних схилів, що дозволяє проектувати протизсувні заходи і забезпечити стійкість територій. Розроблена кінематична модель у вигляді взаємозвязку між параметрами зміщень і формою залягання порід масиву, що дозволяє визначати місця і напрямок інтенсивного розвитку зсуву і прогнозувати його появу, виявляти найбільш зсувонебезпечні зони, уточнювати границі деформації схилу, розробляти ефективні протизсувні заходи; Встановлено, що якщо підпірна стіна знаходиться над водоносним горизонтом, а поверхня ковзання зсуву проходить нижче її основи, то вона є утримуючим спорудженням не жорстким, а податливим.