Розробка та теоретичне дослідженням льонобральних апаратів із поперечним розташуванням бральних рівчаків з метою підвищення якості і повноти брання стебел льону. Математичні моделі формування горсток стебел та шляхи зменшення розтягнутості стебел.
Аннотация к работе
Якість льону - функція багатьох параметрів, важливим із яких є якість технологічної операції брання льону, яка визначається техніко-технологічними характеристиками брального апарату льонозбиральної машини. Ефективність роботи брального апарату і якість вибраного льону значною мірою визначається шириною захвату бральної секції, висотою рослин льону, характером посівів, швидкістю руху льонозбиральної машини тощо. Практика використання подільників із такою шириною захвату характеризується випадками виникнення значної розтягнутості стебел (особливо на полеглому льоні) та великими втратами під час збирання низькорослих рослин, що є суттєвим недоліком відомих конструкцій бральних апаратів. Тому дослідження особливостей функціонування механізмів брального апарату, обґрунтування та оптимізація його параметрів і режимів роботи є важливим і актуальним завданням і, безумовно, буде сприяти підвищенню якості та ефективності виконання процесу брання стебел льону із грунту. Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі задачі: - проаналізувати стан досліджень процесу брання льону та чинні методи обгрунтування параметрів і режимів роботи льонобральних апаратів, а також їх техніко-технологічні характеристики;Зокрема, не досліджено: формування розтягнутості стебел льону під час брання з урахуванням зчеплення між стеблами стеблостою льону; залежність найменшої висоти стебел, за якої можливе їх брання, від параметрів льонозбирального апарата; взаємодію рухомих пасів та притискних прутків брального апарата із стеблами; вплив сил та моментів сил інерції стебел льону під час їх криволінійного руху в процесі брання на вигін стеблової стрічки. У другому розділі „Теоретичні передумови до визначення параметрів та режимів роботи льонобрального апарата поліпшеної конструкції” розглянуто утворення розтягнутості стебел та шляхи її зменшення; вплив висоти стебел льону на розтягнутість та найменшу висоту стебел, за якої можливе їх машинне брання; основні параметри розробленого апарата та його компонування; аналіз переміщення стебел в зоні нерухомих зігнутих прутків; розрахунок сил інерції стебел під час їх руху в криволінійних бральних рівчаках; особливості операції брання стебел льону із ґрунту та умови її надійного виконання. За умови нахилу цих стебел одночасно схиляється і стебло ЕК1K?, що обумовлено зчепленням насіннєвих коробочок поруч стоячих рослин. В результаті аналізу цього явища із застосуванням законів теоретичної механіки встановлено, що за такої взаємодії спільний рух стебла разом із пасом буде у випадку, коли коефіцієнт тертя паса по стеблу буде більшим чи дорівнювати коефіцієнту тертя прутка по стеблу. Якщо ж на стебло ще діє горизонтально спрямована сила в напрямку, протилежному руху паса, то рух стебла разом з пасом можливий у випадку, коли коефіцієнт тертя паса по стеблу більший чи дорівнює коефіцієнту тертя прутка по стеблу плюс відношення значень горизонтальної складової діючої на стебло сили до вертикальної.Аналіз науково-методичних засад процесу брання льону та визначення параметрів брального апарата з поперечними рівчаками дав змогу встановити, що в чинних бральних апаратах недостатньо обгрунтовано ширину захвату секції, через що не забезпечується необхідна якість брання стебел. Аналітичні дослідження брання стебел льону бральним апаратом з поперечними рівчаками дозволили визначити взаємозв?язок між складовими операціями цього процесу (нахил стебел і формування пучка подільником, брання стебел бральним апаратом, транспортування до розстиляючого пристрою) та встановити залежність (1) розтягнутості стрічки від висоти брання стебел, ширини захвату бральної секції, параметрів подільників та кута відхилення стебел, що зчеплені насіннєвими коробочками. Теоретично обгрунтована залежність мінімальної висоти стебел льону, за якої можливе його машинне брання, від ширини захвату бральної секції, ширини брального паса і висоти брання дала змогу встановити, що при ширині захвату секції 30-32 см і опущеному бральному апараті до висоти вибирання 3-6 см можна збирати льон завдовжки 30-35 см. Виконані експериментальні дослідження дали змогу встановити допустиме значення кута (10°) відгину стеблової стрічки, затиснутої в криволінійних рівчаках та зчепленої насіннєвими коробочками, до якого унеможливлюється відрив насіннєвих коробочок, а також значення кута відгину центральних (рівновіддалених від вертикальних площин симетрії сусідніх подільників) стебел, значення якого (до 22°) залежить від щільності стеблостою, ширини захвату бральної секції, висоти брання та швидкості руху агрегату.