Характеристика необхідності переходу до підземного способу розробки вугільних родовищ В"єтнаму в найближчий час. Розробка методики конструювання, попередньої оцінки та вибору технічно доцільних варіантів розкриття, підготовки та систем розробки.
Аннотация к работе
По даним на 01.01.1991 р. розвідані запаси вугілля у Вєтнамі складають 3.5 млрд. т антрациту, 36 млрд. т бурого вугілля та 1.0 млрд. т бурого мулистого вугілля. У відповідності з Основними напрямками економічного розвитку Соціалістичної Республіки Вєтнам на 1996 - 2000 рр. та на період до 2010 р. i рішеннями VIII зїзду КПВ, подальший розвиток вугільної промисловості Вєтнаму передбачається за рахунок збільшення виробничої потужності вугледобувних підприємств шляхом реконструкції діючих і будівництва нових шахт з метою доведення загального обєму видобутку до 2010 р. порядку 14 млн. т товарного вугілля. Подальший розвиток вугільної промисловості Вєтнаму неможливий без значного збільшення обєму видобутку вугілля підземним способом, тому що запаси придатні для розробки цим способом складають біля 90 % загальних запасів. Ефективність підземного способу розробки родовищ оцінена техніко-економічними показниками, а останні залежать від багатьох факторів, в тому числі - параметрів технологічної схеми при проектуванні шахт. Ідея роботи полягає у використанні прогресивних рішень стосовно до складних геологічних умов Вєтнаму.Аналіз сучасних уявлень про вибір раціональних технологічних схем розробки вугільних пластів показує, що серед проведених досліджень відсутні достатньо обгрунтовані технологічні рішення за розробкою такого типу родовищ. Основою рекомендацій до вибору способів розкриття, підготовки, систем розробки та їх параметрів є метод порівняння варіантів, при якому виділені заздалегідь технологічні варіанти з завданими визначаємими параметрами, порівнюються між собою за означеним критерієм та вибирається кращий. Результати обробки оцінок експертів показали, що для вибору варіантів розкриття, підготовки і систем розробки вугільних пластів басейну Куанг-Нінь в якості основного критерію оптимальності рекомендується прийняти сумарні експлуатаційні та приведені капітальні витрати, а для оптимізації їх параметрів - питомі витрати, тобто суму первісних капітальних вкладень та експлуатаційних витрат, віднесених до 1 т запасів. На основі обробки експертних даних та аналізу можливих технологічних рішень було зроблено висновок про те, що вибір способу розкриття, підготовки i систем розробки повинен вирішуватися у два етапи: на першому етапі виконується конструювання та відбір технічно доцільних варіантів, на другому - оптимізація їх параметрів. На другий стадії встановлюються доцільні варіанти з допомогою комплексного інтегрального показнику доцільності Ки.xj, що вираховується наступною формулою: Ки.xj = rij(10 - Bxij) ® min (1) де x - номер характеристики j-го параметру; j-рівень технологической схеми; i - номер критерію оптимальності; k - число критеріїв оптимальності; rij - ранговая оцінка i-го критерію оптимальності стосовано до j-го параметру; 10 - еталонна (найкраща) оцінка характеристики; Bxij - бальна оцінка значимості x-й характеристики j-го параметру стосовано i-му критерію.