Дослідження факторів впливу на врожайність картоплі. Особливості росту, розвитку рослин і формування врожаю, залежно від маси садивних бульб. Оптимальне кількісне і просторове розміщення рослин за різних схем садіння картоплі в умовах Полісся України.
Аннотация к работе
На сучасному етапі розвитку картоплярства в Україні спостерігається невідповідність між нормами садіння картоплі та її врожайністю. Гнатюком (1997 р.), свідчать про можливість зменшення садивної норми при одночасному одержанні високих урожаїв картоплі за раціонального використання садивних бульб, правильного їх кількісного і просторового розміщення в поєднанні з ощадливим застосуванням органічних і мінеральних добрив. Метою досліджень було обґрунтування можливості встановлення норм садіння бульб картоплі під запланований урожай у зоні Полісся України. розробити науково обґрунтовані норми садіння картоплі під запланований урожай з урахуванням взаємодії таких факторів, як рівень живлення, маса садивних бульб, кількісне та просторове їх розміщення на площі в умовах Полісся України. Предметом дослідження було визначення норм садіння бульб картоплі для різних за скоростиглістю сортів, залежно від маси садивних бульб, площ та рівнів живлення.При садінні за схемою 70х50 см сумарна площа асиміляційного апарату на гектарі була меншою ніж за 70х35 см у сорту Світанок київський - на 27,3%, у Луговської - на 21,3% (табл. Найбільша площа фотосинтезуючої поверхні формується при садінні бульб масою 81-120 г з густотою 71 тис. (70 х 20 см) і внесенні мінеральних добрив у нормі N90Р90К120 на фоні 60 т/га гною. 2), а саме при садінні бульбами масою 51-80 г - на 18,8%, масою 81-120 г - на 34,8% в сорту Світанок київський; у сорту Луговська - на 18,6 і 27,2% - порівняно з контролем (25-50 г). Одержані в 1998-2000 рр. дані свідчать про те, що найвища врожайність у сорту Світанок київський за садіння бульбами масою 81-120 г за схемою 70 х 20 см на фоні 60 т/га гною N90Р90К120 становила 478 ц/га, у Луговської - 431 ц/га (табл. Так, від середніх бульб за схемою садіння 70х20 см без внесення добрив вона становить 37 тис.м2/га, від дрібних бульб за схемою 70х20 см при застосуванні одинарної норми мінеральних добрив на фоні гною - 47,4 тис. м2/га і 55,5 тис. м2/га; полуторної норми мінеральних добрив на фоні гною та від великих бульб за схемою 70х35 см при внесенні полуторної норми мінеральних добрив на фоні гною - 45 тис. м2/га.При садінні картоплі за схемою 70х50 см сумарна площа асиміляційного апарату на гектарі була меншою, ніж за 70х35 см у сорту Світанок київський на 27,3%, у Луговської - на 21,3%, а при садінні за схемою 70х20 см - відповідно на 43,6 і 35,3%. Без застосування добрив під кущем картоплі утворювалося 10,6 бульб у сорту Світанок київський і 10,9 - у Луговської; при внесенні полуторної норми мінеральних добрив на фоні органічних цей показник зростав по обох сортах на 33,4%. При збільшенні площі живлення із 70 х 20 см до 70 х 50 см приріст бульб склав у сорту Світанок київський 28,5%, у Луговської - 21,7%, а при використанні великих садивних бульб - 19,7 і 23,1 (відповідно по сортах), порівняно із дрібними бульбами. Найвищу продуктивність одного куща картоплі було одержано при садінні бульбами масою 81-120 г за схемою 70 х 50 см при внесенні на фоні 60 т/га гною мінеральних добрив у нормі N90Р90К120, яка становила у сорту Світанок київський - 1091 г/кущ, у сорту Луговська - 1021 г/кущ. Найвища врожайність у сорту Світанок київський становила 478 ц/га, у Луговської - 431 ц/га при садінні бульбами з масою 81-120 г за схемою 70 х 20 см та при внесенні мінеральних добрив у нормі N90Р90К120 на фоні 60 т/га гною.