Структура популяції люцерни за ступенем самонесумісності. Зв’язки рівня самонесумісності рослин люцерни з рівнем фертильності пилку. Особливості прояву самонесумісності при різних типах запилення. Успадкування гібридами люцерни рівня самонесумісності.
Аннотация к работе
Серед важливих завдань державного значення у вітчизняному сільськогосподарському виробництві особливої гостроти набуває проблема рослинного білку. В звязку з цим слід звернути увагу на таку цінну багаторічну високобілкову культуру як люцерна, яка відзначається високою продуктивністю та якістю корму. А виділені в процесі оцінки самонесумісні рослини з комплексом господарськоцінних ознак можуть бути використанні як вихідний матеріал при створені сортів-синтетиків. Дослідження за темою дисертаційної роботи проводили у відповідності з тематичними планами науково-дослідних робіт Інституту кормів УААН за програмою 20 [01.07] “Корми і кормовий білок” (номер державної реєстрації 010U007579. Мета досліджень - вивчити природу явища самонесумісності люцерни посівної в звязку з добором кращих генотипів для послідуючої селекції сортів-синтетиків.В розділі подано літературний огляд з історії люцерносіяння і селекції люцерни в Україні, розглянуті сучасні уявлення про причини та механізми виникнення самонесумісності, особливості прояву генетичного контролю, зміна рівня даної ознаки у люцерни.Для досягнення поставленої мети і вирішення завдань за темою дисертаційної роботи впродовж 2002-2005 рр. проводились дослідження, на полях лабораторії селекції кормових культур Інституту кормів УААН в агрокліматичних умовах Правобережного Лісостепу України. Дослідження проводились в розсаднику індивідуального стояння рослин, який закладався квадратногніздовим способом за схемою 70х70 см. За попередніми результатами [28, 168] для наших досліджень були взяті кращі за насіннєвою та кормовою продуктивністю сортозразки люцерни та перспективні селекційні номери, виділені з гібридної комбінації Vela x Vertus в кількості 1200 рослин популяції №2/95 та по 400 рослин кожного сорту і популяцій (табл. Вивчення ознак насіннєвої продуктивності самонесумісних генотипів залежно від типу запилення, їх мінливість і кореляційні звязки між ними та характер успадковування рівня самонесумісності здійснювали на 80 рослинах попередньо відібраних за ознакою самонесумісності з популяції 2/95. Запилювали по 50 квіток кожного типу схрещувань: в межах квітки (С) > в межах китиці (Г1) > між китицями в межах стебла (Г2) > між китицями різних стебел (Г3) > в межах абсолютно самонесумісних рослин, схрещених з відносно самофертильними (РСН=10-30%) (П1) > в межах абсолютно самонесумісних рослин, схрещених з абсолютно самонесумісними (П2).В результаті вивчення популяційної мінливості рівня самонесумісності встановлено, що в популяції люцерни №2/95 присутні форми з будь-яким рівнем самонесумісності окрім, абсолютно самофертильних, оскільки норма реакції генотипів була в межах 10-100% (табл. Варіація є значною (коефіцієнт варіації більший 20%), що свідчить про високий ступінь популяційної мінливості рівня самонесумісності. Асиметрія завжди мала негативні значення, що вказує на існування в рядах популяційного розподілу рівня самонесумісності лівосторонньої асиметрії переважно високого ступеню. Це дає підстави стверджувати, що популяційний розподіл рівня самонесумісності відзначається суттєвою гостровершністю. Характер даного розподілу, свідчить про наявність експоненціального популяційного розподілу за ознакою рівня самонесумісності люцерни.Як показали наші дослідження, суттєво на прояв ознаки “кількість бобів на 100 запилених квіток” впливають рівень самонесумісності та тип запилення (Fфакт <Fteop ). Одержанні дані свідчать про різну здатність завязувати боби рослинами люцерни популяції 2/95 під впливом різних факторів: типу запилення та рівня самонесумісності (табл. Причому, абсолютно самонесумісні рослини при самозапилені та гейтоногамному типах запилення завязують в декілька разів менше бобів, ніж рослини з рівнем самонесумісності 60,0-79,9%. Таким чином, у досліджуваній формі люцерни 2/95 виявлено суттєвий вплив типу запилення на характер корелятивної мінливості кількості бобів на 100 квіток залежно від рівня самонесумісності. Аналізуючи дослідження впливу факторів навколишнього середовища на утворення кількості насінин на один біб встановлено, що на прояв даної ознаки популяції люцерни 2/95 суттєво впливають умови року та тип запилення (Fфакт> Fteop).В селекційній практиці при створенні нового сорту необхідно підібрати батьківські пари для схрещування з наперед визначеними параметрами архітектоніки рослин. За нашими результатами значення коефіцієнту успадковуваності рівня самонесумісності люцерни гібридами по матерях, коливається в межах 72-84%, що свідчить про значний внесок материнської форми у фенотиповій мінливості цієї ознаки (табл. Решта - 28-16% фенотипової мінливості рівня самонесумісності детермінується геномом батька, взаємодією материнської і батьківської гамет і, звичайно факторами навколишнього середовища. Таким чином, узагальнивши вище наведені аналітичні результати, слід відзначити, що самонесумісність домінує над самосумісністю й успадковується за типом позитивного домінування.З метою підвищення ефективності селекційного процесу, с