Дослідження гігієнічного стану тканин пародонту у дітей зі скупченістю зубів. Динаміка змін вмісту дієнових кон’югатів, малонового діальдегіду, концентрації аскорбінової кислоти і каталази у ротовій рідині дітей з хронічним катаральним гінгівітом.
Аннотация к работе
Одеси віком 8-15 років з метою вивчення частоти зубощелепних аномалій та деформацій, ураження зубів і тканин пародонту, визначення гігієнічного стану порожнини рота у трьох вікових групах, згідно періодів, що відповідають станам формування прикусу: 8-10 років - період змінного прикусу; 11-13 років - період формування постійного прикусу; 14-15 років - період постійного прикусу. Дітям основної групи під час ортодонтичного лікування як загальноукріплюючий засіб призначали розторопшу плямисту, виробником якої є сумісна українсько-американська фірма "Шанс-Драгстор", за наступною схемою: 1 місяць до початку ортодонтичного лікування по 3,0 г розторопші плямистої 3 рази на день до їди; через 6 місяців після початку ортодонтичного лікування по 2,0 г розторопші плямистої 3 рази на день до їди 1 місяць; через 1 рік після початку ортодонтичного лікування по 2,0 г розторопші плямистої 3 рази на день до їди 1 місяць. На ортопантомограмах щелеп за розробленою методикою визначали наступні параметри: співвідношення коронок зачатків постійних зубів з коренем поряд розміщених постійних зубів; аномалію числа зубів (часткову адентію, кількість і розміщення надкомплектних зубів); кількість і розташування ретенованих зубів; напрямок прорізування зачатків постійних зубів і ступінь їх розташування; співпадання середньої лінії між центральними верхніми і нижніми різцями; взаємовідносини зубних рядів у вертикальному і мезіо-дистальному напрямках справа та зліва; корпусне зміщення сусідніх зубів або їх нахил, вертикальне переміщення зубів, розміщених на протилежному боці; тісне розташування постійних різців і іклів, що прорізались та їх зачатків; "віялоподібне" розміщення різців верхньої і нижньої щелепи; кути нахилу повздовжніх осей постійних зубів, що прорізались і їх зачатків по відношенню до площини, перпендикулярної середині площини обличчя; поява в процесі комплексного лікування проміжків між постійним зубами; ступінь формування коренів постійних зубів; місце, що займає третій моляр у ретромолярному просторі верхньої щелепи; кут між повздовжніми осями першого і третього постійних молярів верхньої і нижньої щелепи; симетричність розвитку нижньої та верхньої щелеп. Так, у дітей 8-10 років скупченість зубів виявлено у 21,8 % (51 дитина), в 11-13 років частота виявлення скупченості зубів збільшилась майже в 2,5 раз і склала 57,1 % (148 дітей), а в 14-15 років - в 3 рази - 66,5 % (211 дітей). Результати біометричних вимірювань діагностичних моделей щелеп показали, що при скупченому положенні зубів у 95 % випадків спостерігається звуження зубних рядів (в групі порівняння 55 % дітей мали звуження зубних рядів), у 85 % - вкорочення зубних рядів (в групі порівняння - 10 %), сума ширини 12 зубів у 95 % вимірювань переважала над довжиною зубного ряду тоді, як у дітей без скупчення зубів у 90 % випадків переважає довжина зубного ряду в порівнянні з сумою мезіодистальних розмірів 12 зубів.У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального наукового завдання, повязаного з виявленням етіологічних факторів формування тісного положення зубів та обгрунтуванням схеми лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на підвищення неспецифічної резистентності організму, нормалізації функціонального стану системи ПОЛ-АОС в порожнині рота дітей з тісним положенням зубів і супутніми запальними захворюваннями пародонту. Одеси віком 8-15 років підтвердило тенденцію до зростання поширеності ЗЩА з віком: з 58,7±5,8 % в період змінного прикусу до 74,8±2,2% в період постійного прикусу. В групах дітей різного віку зі скупченістю зубів і хронічним катаральним гінгівітом визначено значне зниження активності антиоксидантних ферментів в ротовій рідині: активність СОД знижувалась від 11,4±1,05од/мл до 6,98±0,53 од/мл, а каталази - від 5,03±0,47 мккат/мл до 2,29±0,18 мккат/мл. Застосування лікувально-профілактичного комплексу, до складу якого входить розторопша плямиста, під час ортодонтичного лікування знижує поширеність запального процесу в пародонті за індексом РМА в середньому на 20-30 %, сприяє зникненню кровоточивості, зменшенню ступеня запалення до 1,0 бала за пробою Ш-П та кількості зубного нальоту (за індексом Silness-Loe) через 13 місяців лікування, тоді, як в групі порівняння, де проводилось тільки ортодонтичне лікування, зменшення симптомів запалення тканин пародонту не відбувалось. У дітей із скупченістю зубів і хронічним катаральним гінгівітом через 1 місяць після курсу призначення розторопші плямистої вміст МДА і ДК в ротовій рідині дітей всіх вікових груп знизився до рівня значень у здорових дітей, що вказує на виражену антиоксидантну дію даного адаптогену.