Вивчення імунологічних та метаболічних порушень при неспецифічному виразковому коліті і хворобі Крона, визначення ролі інтоксикації в їх розвитку. Виявлення особливостей гістологічних змін найменш уражених ділянок слизової оболонки товстої кишки у хворих.
Аннотация к работе
Вивчення метаболічних змін та механізмів взаємодії між ведучими системами в розвитку хронічного запалення при НВК і при ХК дозволить уточнити патогенетичні звязки і розробити рекомендації з діагностики, лікування. Дисертація є фрагментом науково-дослідних робіт, які виконувались в Інституті гастроентерології АМН України за замовленням МОЗ України: „Вивчити ефективність індукторної імунотерапії при хронічних неспецифічних захворюваннях кишечнику” номер держреєстрації 0198U007935 і „Вивчити клініко-біохімічні та морфологічні зміни у хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання кишок в сполученні з гепатобіліарною патологією” номер держреєстрації 0102U000040. Для досягнення мети були поставлені наступні завдання: Виявити особливості гістологічних змін макроскопічно найменш уражених ділянок слизової оболонки товстої кишки у хворих на НВК і на ХК. Визначити стан біохімічного компоненту синдрому ендогенної інтоксикації у хворих на неспецифічний виразковий коліт та хворобу Крона. Методи дослідження - загальноклінічні, інструментальні (ендоскопічні, рентгенологічні, сонографічні), морфологічні, біохімічні (визначення вираженості запалення та ендогенної інтоксикації (ЕІ): за рівнем СМ, Г, ПДФ, KD, МСМ, за станом ПОЛ - АОЗ), імунологічні (рівень CD3 , CD4 , CD8 , CD19 , CD25 визначали за допомогою моноклональних антитіл, рівень ІЛ-1b та ІЛ-2 - імуноферментним методом), мікробіологічні (стан кишкового мікробіоценозу вивчали бактеріологічним методом).Проведено комплексне дослідження 145 хворих на НВК і 32 - на ХК, серед них було 72 (40,7%) чоловіків та 105 (59,3%) жінок віком від 16 до 75 років, 88,3% на НВК і 96,9% хворих на ХК були працездатного віку від 21 до 60 років. Всі хворі були з хронічним рецидивуючим перебігом захворювання, при НВК перебіг середньої тяжкості був у 98 хворих, тяжкий - у 47, при ХК - у 23 і 9 хворих, відповідно. Всім хворим проводили загальноприйняте клініко-лабораторне дослідження - загальні аналізи крові та сечі, біохімічний аналіз крові з визначенням АСТ, АЛТ, білірубіну та його фракцій, кількості білка та його фракцій, інструментальні дослідження - УЗД органів черевної порожнини, рентгенологічні дослідження органів шлунково-кишкового тракту, ендоскопічне дослідження ТК з біопсією СО та подальшим морфологічним дослідженням біоптату. Виявлено інтенсивність запальних реакцій (рівень СМ підвищений у 85,1% хворих на НВК і у 81,3% пацієнтів з ХК, p<0,05) з явищами алергізації та порушенням мікроциркуляції (рівень Г підвищений у 85,1% і у 81,3%, ПДФ - у 84,0% і 71,9%, відповідно, p<0,05), що, в свою чергу, підтримує механізми запалення і клітинної деструкції (рівень KD підвищений - у 58,6% і 37,5%, відповідно, p<0,05). У значної кількості хворих на ХК (87,5%) відзначалось посилення ПОЛ, що виражалось у збільшенні рівня МДА (у 50,0% хворих, p<0,05) та підвищенні рівня ОШ в еритроцитах крові (у 87,5% хворих, p<0,05).У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування і вирішення науково-практичного завдання, які полягають в уточнені характеру імунологічних та метаболічних порушень при НВК і ХК, визначені ролі ендогенної інтоксикації в їх розвитку та рецидивуванні, удосконаленні лікування хворих. Для ХК поліморфноклітинна інфільтрація та алергічний компонент менш характерні, структура поверхневого епітелію слизової оболонки зберігає свою цілісність, а атрофічні перебудови в залозистому апараті були в 5 разів рідше. Знижена активність антиоксидантної системи за ЦП (у 65,4 % хворих на НВК і 79,2 % на ХК) і АОА (у 95,2 % і 80,0 %, відповідно), рівень ПРЕ підвищений (у 87,5 % і 60,0 %, відповідно). При НВК і при ХК значно підвищується рівень прозапальних цитокінів ІЛ-1b та ІЛ-2 і знижується рівень рецепторів до ІЛ-2 (у 50,0 % і 68,4 % хворих, відповідно, p<0,05), підвищується рівень білка апоптозу CD95 (p<0,05). Для НВК (91,7% хворих) і для ХК (90,6% хворих) характерно порушення мікрофлори вмісту ТК, що проявляється зниженням кількості біфідо-і лактобактерій та повноцінної кишечної палички, зростанням вмісту умовно-патогенної флори і грибів роду Candida.