Сучасні уявлення про виникнення уражень твердих тканин зубів та тканин пародонту у дітей на тлі ортодонтичного лікування. Вплив знімної та незнімної ортодонтичної апаратури на стан біоценозу порожнини рота, твердих тканин зубів та тканин пародонту.
Аннотация к работе
.3 Клінічні методи дослідження 2.4 Лабораторні методи дослідження 2.6 Методи вивчення властивостей ротової рідини3.1 Загальна характеристика та структурний аналіз стоматологічної захворюваності у дітей з різними видами ортодонтичних конструкцій в порожнині рота ВИВЧЕННЯ СТАНУ МІКРОБІОЦЕНОЗУ ТА НЕСПЕЦИФІЧНОЇ РЕЗИСТЕНТНОСТІ ПОРОЖНИНИ РОТА У ДІТЕЙ, ЯКІ ЗНАХОДЯТЬСЯ НА ОРТОДОНТИЧНОМУ ЛІКУВАННІ5.1 Зміна показників клінічного стану твердих тканин зубів та пародонта під впливом лікувально-профілактичних комплексів в динаміці 5.2 Індексна оцінка стану гігієни порожнини рота у дітей під впливом лікувально-профілактичних комплексів 5.3 Динаміка біохімічних показників ротової рідини у дітей під впливом лікувально-профілактичних комплексів 5.3.1 Динаміка показників мінерального обміну в ротовій рідині у дітей на тлі ортодонтичного лікуванняПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇПрагнення багатьох пацієнтів до красивої та здорової посмішки, висока ефективність нових лікувальних технологій привели в даний час до застосування незнімної апаратури більш, ніж в 84% випадків [260, 261]. Разом з тим, на думку багатьох авторів, в період лікування пацієнтів з ортодонтичними патологіями при використанні незнімної ортодонтичної техніки зростає ризик появи вогнищ демінералізації емалі навколо брекетів [47]. Це повязано з погіршенням процесів самоочищення та гігієни, зниженням резистентності органів і тканин порожнини рота, інтенсивним скупченням зубної бляшки навколо брекетів, обмеженим доступом ротової рідини до вестибулярної поверхні зубів під час тривалого ортодонтичного лікування [262].Всі обстежені пацієнти були розділені на 2 групи (основну та порівняння), в свою чергу основна група була розділена на 2 підгрупи в залежності від способу лікування: 1-а підгрупа - це 58 хворих (36,9%) зі знімною ортодонтичною апаратурою, у деяких пацієнтів відзначали 2 пластиночних апарата; 2-а підгрупа становила 56 хворих (35,7%) з незнімними ортодонтичними конструкціями (із брекет-системами) в порожнині рота, а до групи порівняння увійшли 43 дитини (27,4%) з ортодонтичною патологією без будь-якого ортодонтичного лікування. Всі діти, що дали згоду на участь в дослідженнях, також були розподілені за віковими періодами прикусу: 7-11 років (змінний прикус) та 12-16 років (постійний прикус). Визначення інтенсивності карієсу зубів у дітей проводилося відповідно до рекомендацій ВООЗ (1989): інтенсивність карієсу за показниками КПВ, КПВ кп (к - тимчасовий зуб, вражений карієсом або його ускладненням, п - тимчасовий зуб з пломбою, К - постійний зуб, вражений карієсом або його ускладненням, П - постійний зуб з пломбою, В - постійний зуб, видалений внаслідок ускладненого карієсу. Результати оцінювали в балах: 0 балів - наліт біля шийки не визначається; 1 бал - наліт візуально не визначається, а тільки на кінчику зонда, якщо провести біля шийки зуба; 2 бали - візуально визначається помірне накопичення зубного нальоту на поверхні зуба; 3 бали - інтенсивне відкладення зубного нальоту на поверхні зуба і в міжзубних проміжках. Біохімічні дослідження проводилися в ротовій рідині пацієнтів.Опубліковані дані про те, що у дітей з зубощелепними аномаліями зміни в пародонті спостерігаються частіше, ніж у дітей з фізіологічним прикусом [289]. У звязку з тим, що профілактика основних стоматологічних захворювань, насамперед, передбачає ретельне клініко-епідеміологічне вивчення патологій, складання відповідної профілактичної програми нами розпочато саме з епідеміологічних досліджень стоматологічної захворюваності серед дітей з ортодонтичними патологіями. Всі обстежені пацієнти були розділені на 3 групи в залежності від способу лікування ортодонтичної патології: 1 група - це 58 хворих (36,9%) зі знімною ортодонтичною апаратурою, у деяких пацієнтів відзначали 2 пластиночних апарата; 2 група становила 56 хворих (35,7%) з незнімними ортодонтичними конструкціями (із брекет-системами) в порожнині рота, а до 3 групи увійшли 43 дитини (27,4%) з ортодонтичною патологією без будь-якого лікування. Крім того цифрові значення гігієнічних індексів OHI - S та Silness-Loe залежать не тільки від тяжкості ортодонтичної патології, віку дитини та періоду прикусу (змінний чі постійний), але й від типу ортодонтичної апаратури при лікуванні Так, найбільші значення індексів, що характеризують гігієнічний стан в порожнині рота, встановлені у дітей, які мають незнімні ортодонтичні конструкції в порожнині рота, що повязано, на нашу думку, з низькою виховною роботою серед дітей та вимагає проведення активних форм роботи з навчання гігієни з метою формування стійких навичок систематичного догляду за порожниною рота у цього контингенту дітей. Було також встановлено, що симптом кровоточивості частіше спостерігається у дітей, які носили незнімну ортодонтичну апаратуру, і має більш виражені клінічні ознаки при співставленні з іншими групами дітей, але встановлені відмінності були недостовірні в порівнянні з дітьми, які мали незнімні ортодонтичні конструкції в порожнині рота (р>0,05), та достовірні - з дітьми, які