Визначення можливих протиріч у рішеннях органів, що здійснюють регулювання у сферах природних монополій з антимонопольним законодавством. Принципи лібералізації ціноутворення в потенційно конкурентних секторах роботи підприємств залізничного транспорту.
Аннотация к работе
Процес лібералізації ціноутворення в потенційно конкурентних секторах діяльності підприємств залізничного транспорту полягає в послабленні державного регулювання ціноутворення та створенні таких умов господарювання, які б стимулювали розвиток конкуренції, але для здійснення процесу змін потрібно визначити ідею або задум, на якому будуть базуватися зміни повязані з лібералізацією ціноутворення. Зважаючи на викладене вище, під концепцією лібералізації ціноутворення на послуги залізничного транспорту будемо розуміти провідний задум, що визначає стратегію дій у послабленні державного регулювання ціноутворення з поступовим розширенням меж економічної свободи щодо встановлення цін на продукцію підприємств залізничного транспорту, яка створюється у потенційно конкурентних секторах, у створенні для них таких умов господарювання, які стимулювали б розвиток конкуренції, в тому числі й шляхом її адвокатування. Другим моментом, про який слід говорити, це те, що, як згадувалося в роботі [3], у випадку лібералізації ціноутворення на продукцію підприємств залізничного транспорту потрібно виключити сценарій для повної лібералізації ціноутворення на продукцію підприємств залізничного транспорту, за яким в галузі замість державного монополіста зявиться приватний монополіст, що буде володіти тією ж повнотою ринкової влади та використовувати її. Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про природні монополії» встановлюються види витрат, які враховуються при регулюванні цін (тарифів) на товари субєктів природних монополій: витрати, які згідно з Податковим кодексом України враховуються при обчисленні обєкта оподаткування податком на прибуток підприємств (крім витрат, визначених частиною третьою статті 9); податки і збори (обовязкові платежі) до бюджетів та державних цільових фондів; вартість основних засобів, амортизацію, потреби в інвестиціях, визначених у встановленому порядку; очікуваний прибуток від можливої реалізації товарів за різними цінами (тарифами); віддаленість різних груп споживачів від місця виробництва товарів; якість товарів, що виробляються (реалізуються) субєктами природних монополій; державні дотації та інші форми державної підтримки [13]. Під стимулюючим регулювання відповідно до Закону України «Про природні монополії» розуміється державне регулювання цін (тарифів) на товари субєктів природних монополій та субєктів господарювання на суміжних ринках, що передбачає застосування параметрів регулювання, що мають довгостроковий термін дії, стимулює субєктів природних монополій та субєктів господарювання на суміжних ринках до підвищення якості товарів та ефективності регульованої сфери діяльності з поступовим скороченням неефективних витрат та забезпечує умови для залучення інвестицій [12].Отримані результати дослідження можуть бути використанні при розробці та впровадженні державних програм та політик щодо залізничного транспорту загалом та лібералізації ціноутворення у потенційно конкурентних секторах діяльності підприємств залізничного транспорту зокрема.