Обґрунтування комплексного органозберігаючого лікування цервікальних інтраепітеліальних неоплазій та початкового раку шийки матки у пацієнток молодого віку - Автореферат

З 1990 року відзначається загальна тенденція до підвищення захворюваності та смертності від РШМ, а з 1997 року, за даними Національного канцер-реєстру України, зареєстровано збільшення захворюваності на РШМ у молодому віці: 20-24 роки з 1,7 до 2,9 випадків на 100 тис. жіночого населення; 30-34 роки з 14,6 до 18,5 випадків на 100 тис. жіночого населення. Проблема ранньої діагностики та лікування хворих на цервікальні інтраепітеліальні неоплазії (ЦІН) та початковий рак шийки матки (ПРШМ) залишається актуальною в Україні, оскільки у 25,0% хворих РШМ діагностується в занедбаних стадіях. Стабільно високою залишається і летальність до року, рівень якої є інтегрованим показником якості діагностики та лікування РШМ і складає 20,1% (Федоренко З.П., 2002 ). При несвоєчасній діагностиці та лікуванні тяжкі форми дисплазії та РШМ виявляють у вагітних, що призводить до необхідності переривання вагітності, а, в окремих випадках, і до проведення оперативних втручань. Враховуючи все вищевказане, особливо актуальним є пошук науково обґрунтованих етіопатогенетичних підходів до органозберігаючого лікування хворих на ЦІН та ПРШМ, які б дали змогу зменшити обсяг хірургічних втручань, а в окремих випадках і уникнути їх; знизити кількість рецидивів, а також зберегти репродуктивну, сексуальну функцію, що забезпечить якість життя жінки.Основну групу склали 224 пацієнтки з ЦІН І-ІІІ та ПРШМ; 160 пацієнток без клінічних та морфологічних ознак ЦІН та РШМ увійшли до групи порівняння. В основній групі серед 224 пацієнток з патологією ШМ за ступенем тяжкості ураження виявлено: ЦІН І (1 група)-у 44 хворих, ЦІН ІІ (2 група) у - 50, ЦІН ІІІ (3 група) - 68 та ПРШМ (4 група) у 62 пацієнток. Кольпоскопічні зміни малого ступеня аномалії зустрічалися у хворих усіх груп, але вірогідно частіше при ЦІН І - ІІ; зміни великого ступеня аномалії виявлялись вірогідно частіше у хворих на ЦІН ІІІ та ПРШМ, а у пацієнток з ЦІН І були відсутні. При цьому ВПЛ низького ступеню онкогенного ризику виявлено у 20,1±2,7 % хворих, і вірогідно частіше у хворих з ЦІН І та ЦІН ІІ (54,6±7,5 % та 38,0±6,8 % відповідно). Досить часто у хворих на ЦІН та ПРШМ діагностували трихомоніаз (19,2±2,6 %), причому вірогідно частіше у пацієнток з ЦІН ІІІ (22,1±5,0 %) та ПРШМ (27,4±5,7 %) ніж у пацієнток з ЦІН І (11,4±4,8 %) та ЦІН ІІ (12,0±4,6 %).В дисертації вирішено наукове завдання щодо підвищення ефективності діагностики та органозберігаючого лікування хворих на ЦІН і ПРШМ у жінок молодого віку шляхом розробки діагностичного алгоритму та комплексних методів лікування з урахуванням клінічних, етіологічних та морфологічних особливостей перебігу хвороби. Комплексне лікування хворих на ЦІН І-ІІІ за розробленими методами призводить до регресу кольпоскопічних ознак хвороби у 95,9 % хворих на ЦІН І та у 85,2 % хворих на ЦІН ІІ. Застосування розроблених методів дає можливість у 91,7 % хворих на ЦІН І та у 25,9 % хворих на ЦІН ІІ уникнути електрохірургічного лікування ШМ, а при частковому регресі значно зменшити площу патологічного осередку, що підлягає коагуляції. Вивчено лікувальний патоморфоз в епітелії слизової оболонки ШМ після застосування розроблених методів лікування та встановлено, що у 30,6 % пацієнток з ЦІН ІІІ та у 31,3 % з ПРШМ досягнуто позитивної динаміки морфологічних змін у бік зменшення їх ступеня їх тяжкості. Проведене лікування за розробленими методами призводить до вірогідного зменшення рецидивів хвороби при ЦІН І з 35,0 % до 8,3 %, при ЦІН ІІ з 34,8 до 11,1 %, при ЦІН ІІІ з 28,1 до 5,6 %.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ