Обґрунтування комплексної терапії гніздової алопеції з урахуванням вираженості клініко-морфологічних, біохімічних і функціональних показників - Автореферат
Дослідження мікроелементного складу волосся хворих на гніздову алопецію і кореляційний взаємозв"язок між ними. Особливості окислювальної модифікації білків за рівнем вмісту карбонільних груп у сироватці крові хворих залежно від тяжкості захворювання.
Аннотация к работе
Численні дослідження свідчать про комплексний характер змін з боку багатьох систем організму хворих на гніздову алопецію (ГА), але в доступних літературних джерелах немає єдиної схеми, що відображає всі ланки цього патологічного процесу [Рук А., 1985; Суворова К.Н. та ін., 1998; Мавров И.И. та ін., 2007; Юрлова Л.В., 2007; Калюжна Л.Д., 2008]. Дисертантом вивчено клініко-морфологічні прояви різних форм і стадій ГА, виявлено порушення складу мікроелементів волосся, біохімічні показники окислювальної модифікації білків, порушення гемоциркуляторного русла, а також проведено клінічну апробацію запровадженого методу комплексної диференційованої терапії хворих. Вивчити морфологічні, ультраструктурні| особливості патологічного субстрату хворих на гніздову алопецію, визначити проліферативну| активність епідермісу та волосяних фолікулів і встановити клініко-морфологічний взаємозвязок. мікроелементний волосся гніздовий алопеція Визначити особливості макро-і мікрогемоциркуляції та їх кореляційний взаємозвязок у хворих на гніздову алопецію із застосуванням сучасних інструментальних методів (ультразвукової допплерографії| судин голови і шиї та прямої офтальмоскопії). Встановлено взаємозвязок клініко-морфологічних проявів|виявів| гніздової алопеції, показників перекисного окислення білків, ультразвукового дослідження судин голови і шиї та мікроциркуляції очного дна, що дозволяє визначити стадію і ступінь тяжкості захворювання і показати доцільність застосування не тільки вибраних діагностичних методів дослідження, але й обґрунтованість застосування лікарських препаратів.При аналізі тривалості захворювання на момент обстеження встановлено що найбільша кількість обстежуваних хворих відзначала давність захворювання до 6 місяців і до року (54,8% хворих). За найчастіші причини виникнення захворювання хворі вважали перенесені нервово-психічні розлади (40,0%) і загострення супутньої патології (36,6%), серед якої превалювали захворювання нервової і серцево-судинної систем (73,3%), а також захворювання ШКТ (36,6%). Залежно від площі ураження волосистої частини голови всі хворі були розподілені на три групи за ступенем тяжкості До легкого ступеня тяжкості перебігу ГА віднесли 76,7% хворих на осередкову форму, в яких площа ураження волосистої частини голови становила до 25,0%. Групу із середнім ступенем тяжкостістановили 13,3 % хворих з площею ураження від 25,0 % до 50,0%, до групи з тяжким ступенем тяжкостіперебігу захворювання віднесли 10,0 % хворих, площаураження в яких перевищувала 50,0%. Аналізуючи результати ультразвукової допплерографії, у 71,6% з усіх обстежених хворих було виявлено ознаки функціональної дисциркуляції| судин головного мозку, що виявляються, в основному, вираженим ускладненням венозного відтоку по хребетних яремних венах, венам Розенталя у 48,3% хворих з легким ступенем тяжкостіі у 23,3% хворих з середнім і важким ступенем тяжкостіперебігу ГА.У дисертації викладено теоретичне обгрунтування і нове вирішення наукової задачі підвищення ефективності лікування хворих на різні форми гніздової| алопеції з урахуванням клініко-морфологічних, біохімічних і функціональних змін. Гендерний розподіл 60-ти хворих на гніздову алопецію мав відносну залежність від статі та генетичних чинників. Мікроелементний статус хворих на гніздову алопецію характеризувався збільшенням щодо норми середніх концентрацій есенціальних калію, кальцію і умовно токсичного стронцію на 9,5%, 7,7%, 96,0%; зниженням цинку, міді, марганцю ті сірки на 2,3%, 4,2%, 10,0% і 6,4% відповідно; відсутністю в пробах волосся йоду, молібдену, титану та барію. Визначення карбонільних груп перекисного окислення білків у хворих на гніздову алопецію свідчило про активацію окислювальних процесів і вираженість цих порушень залежала від ступеня тяжкостізахворювання.