Аналіз біомеханічної моделі напружено-деформованих станів проксимального відділу стегнової кістки за наявності осередку асептичного некрозу. Розробка методики хірургічного лікування асептичного некрозу головки стегнової кістки на ранніх стадіях.
Аннотация к работе
Асептичний некроз головки стегнової кістки (АНГСК) у дорослих продовжує залишатися однією з актуальних проблем ортопедії, що зумовлено як високою частотою, так і тяжкістю захворювання. Математично обґрунтувати: напружено-деформований стан у головці стегнової кістки при осередку некрозу кісткової тканини; оптимальну орієнтацію тунелю до осередку некрозу в проксимальному кінці стегнової кістки (верхня, серединна і медіальна частина шийки); вплив діаметра тунелю в шийці стегнової кістки при різних варіантах його орієнтації; необхідність зміцнення дефекту кісткової тканини головки стегнової кістки (після видалення некротичної тканини). Визначити динаміку внутрішньокісткового тиску в проксимальному метаепіфізі стегнової кістки під час хірургічного лікування ранніх стадій асептичного некрозу головки стегнової кістки. Клінічний - аналіз результатів застосування розробленої методики хірургічного лікування хворих на асептичний некроз головки стегнової кістки, рентгенологічний - дослідження характеру змін у головці стегнової кістки до та після хірургічного втручання, математичне моделювання методом кінцевих елементів - визначення напружено-деформованого стану при різних варіантах орієнтації та діаметра тунелів до осередку некрозу в головці стегнової кістки, його зміни після напруження після автокерамопластики осередку; МРТ-дослідження, статистичний аналіз даних; експериментальний метод (на анатомічних препаратах) - для обґрунтування мінімізації хірургічного втручання; статистичний - для оцінки вірогідності цифрових даних. Визначено динаміку внутрішньокісткового тиску в проксимальному метаепіфізі стегнової кістки під час хірургічного лікування ранніх стадій асептичного некрозу головки стегнової кістки.З метою розрахунку цього впливу та мінімізації травматичності операції, запобігання підвищення рівню напружень у кістково-хрящових структурах головки, підвищення міцності головки після видалення осередку асептичного некрозу математично (методом кінцевих елементів - МКЕ) було досліджено моделі тунелізації шийки стегнової кістки, найбільш поширені на ранніх стадіях асептичного некрозу. У звязку з встановленням діагнозу із застосуванням магнітно-резонансної томографії визначали 0 (нульова) стадію за Міжнародною класифікацією аваскулярних некрозів головки стегнової кістки (1992). Було вивчено напружено-деформований стан (НДС) у можливих ситуаціях аналізованої операції: варіанти орієнтації тунелів у проксимальному відділі стегнової кістки (верхній (латеральний), середній і нижній (медіальний)); вплив діаметра тунелю; заповнення тунелів і порожнин у головці і шийці стегнової кістки. Вивчення динаміки внутрішньокісткового тиску (ВКТ) у проксимальному метаепіфізі стегнової кістки в процесі хірургічного лікування асептичного некрозу було проведено у 21 пацієнта з розподілом їх на дві групи. Залежно від стадії АНГСК усі фенеструючі остеотомії було поділено на три групи: 1 група (0-I стадії) - 13 хворих (у т.ч. двоє з 0 стадією), 2 група (II стадія) - 20 хворих, 3 група (III стадія) - 3 хворих.