Обґрунтування ефективності застосування тренувальних завдань для удосконалення процесу підготовки спортсменів-гирьовиків високої кваліфікації - Автореферат

Тому необхідність залучення для занять гирьовим спортом підростаючого покоління України диктується з одного боку тими умовами, у яких функціонує сучасне суспільство у звязку з цивілізацією, тобто різким зниженням рухової активності, з іншого боку - утвердженням гирьового спорту як виду спорту, що завоював популярність на міжнародній арені (проведено десять чемпіонатів Світу). З огляду на сучасні тенденції спорту, де особливу роль здобуває ефективність і якість керування тренувальним процесом, доцільно говорити про необхідність експериментального обґрунтування тренувального процесу спортсменів, що займаються гирьовим спортом. Аналіз доступної наукової і методичної літератури дозволяє зробити висновок, що в нас проведені ряд досліджень, що стосуються занять важкою атлетикою і гирьовим спортом. Виявлена переважна спрямованість змісту окремих компонентів навчально-тренувального процесу в гирьовому спорті, дає можливість переконатися, що обєктивно виникла необхідність додаткових досліджень, що стосується розробки і використання тренувальних завдань силової спрямованості в цьому виді спорту, як одного з основних складових усіх факторів, що входять у модельні характеристики рівня спортивної підготовленості гирьовиків різних розрядів і вагових категорій. Виходячи з мети дослідження, перед роботою були поставлені наступні задачі: спортсмен гирьовик тренувальний підготовкаВ інших видах спорту до таких факторів фахівці медико-біологічних дисциплін відносять: 1) значення у тривалому силовому тренуванні процентного розподілу швидких і повільних волокон; 2) концентрації лактату у крові в залежності від фізичних навантажень; 3) виявлення кількості енергоматериалів, що містяться у мязах; 4) важливе значення мають деякі гормони, зокрема катехоламіни (адреналін і норадреналін); 5) підвищення силових здібностей звязано і з можливістю швидкої мобілізації хімічної енергії наявності у мязах багатих енергією фосфорних зєднань і перетворення її в енергію механічну. В основу розроблювальних критеріїв були покладено виявлені в процесі кореляційного аналізу розходження в структурі спеціальної фізичної підготовленості з урахуванням вагових категорій і різної спортивної кваліфікації у спортсменів експериментальної і контрольної груп. На третьому етапі 1998-2000 р.р. розроблялися комплекси тренувальних завдань для більш раціональної побудови учбово-тренувальних занять зі спортсменами, що займаються гирьовим спортом в експериментальній групі. Ефективність запропонованих комплексів тренувальних завдань оцінювалася за динамікою результатів виступів спортсменів на кваліфікаційних і інших змаганнях, проведених на початку і наприкінці педагогічного експерименту, де брали участь спортсмени як контрольної, так і експериментальної груп. 1,2) показує, що в групі І розряду і групі КМС з гирьового спорту хоч і виявлено розходження у часі, що відводиться тренерам на проведення окремих частин занять, але вони були незначні.Вивчення і аналіз наукової, навчальної, науково-методичної літератури, узагальнення досвіду роботи тренерів у підготовці спортсменів-гирьовиків високої кваліфікації, а також результати власних досліджень дозволили констатувати, що структура спеціальної підготовки цих спортсменів визначається рівнем їхньої спортивної кваліфікації. Особливості підготовки гирьовиків високої кваліфікації проявляються в кількості і структурі збірних факторів, які є визначальними для тренерів у виборі засобів і методів тренувальної роботи, а також для діагностики рівня тренованості. У гирьовиків високої кваліфікації визначено кількісне співвідношення показників, які формують рівень загальної та спеціальної підготовленості до виконання необхідних розрядних нормативів. Розглянуті показники загальної та спеціальної фізичної підготовленості спортсменів-гирьовиків І розряду, КМС дали змогу констатувати, що підвищення ефективності навчально-тренувального процесу гирьовиків високої кваліфікації повинно базуватися на диференційованому підході до спортсменів на основі особливостей структури спеціальної підготовки спортсменів. Виявлені показники дозволили встановити, що у гирьовиків І розряду в першому основному блоці зосереджено показники швидкісно-силової підготовленості і показники, що характеризують стан системи енергозабезпечення організму (оперативні характеристики) спортсменів даної групи.

Основний зміст дисертації