Обґрунтування доцільності використання йодовмісної сировини в рецептурах пастил та зефіру. Вплив еламіну на структуро-механічні властивості системи пастильних виробів. Сорбційні властивості вологи йоду. Процес дифузії легкозасвоюваних вуглеводів.
Аннотация к работе
Однак, в їх рецептурі достатньо висока масова частка цукру білого до 48,0 %, що класифікує їх як продукти з високим ГІ, призводить до суттєвої надлишкової калорійності виробів та незбалансованості хімічного складу. Перспективним представником є еламін, використання якого викликає науковий інтерес не лише з точки зору фортифікації виробів йодом (150-300 мкг/100 г), але й додаткового збагачення селеном (60-96 мг/100 г), залізом (80-120 мг/100 г) та підсиленням радіопротекторних властивостей пастильних виробів. Введення стевіозиду дозволило знизити масову частку цукру білого на 50,0 і 75,0 % одночасно збагативши вироби добовою потребою в йоді [3]. Використання останнього дозволяє зменшити вміст цукру білого на 4,0-10,0 %, використання ламідану дозволило отримати фортифіковані йодом вироби [4]. Румянцева В. В. встановлено можливість введення в зефірну масу порошку сухої ламінарії з метою збагачення виробів йодом [6].Ґрунтуючись на даних хімічного складу еламіну досліджено його сорбційні властивості щодо вологи дослідивши ВУЗ, в результаті чого установлено, що з підвищенням температури починається процес розчинення та утворення колоїдної системи з певною просторовою конфігурацією.