Аналіз результатів лікувальної тактики у 378 хворих з гострим холециститом в різних вікових групах. Дослідження низької специфічності і чутливості загальних і місцевих клінічних симптомів у визначенні деструктивних форм гострого холециститу у хворих.
Аннотация к работе
Незважаючи на суттєві досягнення в біліарній хірургії, рівень післяопераційної летальності у хворих на гострий холецистит складає від1,2 до 7,6 %, у хворих літнього і старечого віку сягає від 21,5 до 27,2 %, а при активно-вичікувальній тактиці - 43 % (В.В. Доцільність активної хірургічної тактики у хворих на гострий холецистит обумовлена тим, що покращення стану хворого після інфузійної та антибактеріальної терапії найчастіше є субєктивно удаваним, а тому не завжди обєктивно відображає зворотність запально-деструктивного процесу в жовчному міхурі, який безслідно не зникає і призводить до розвитку численних інтра-та екстраміхурових ускладнень (М.П. Мета роботи: покращити ближні результати хірургічного лікування хворих на гострий холецистит у віковому аспекті шляхом обґрунтування активної лікувальної тактики залежно від динаміки вираженості клініко-морфологічних та ультрасонографічних ознак запально-деструктивного процесу жовчного міхура і класу операційно-анестезіологічного ризику. Вивчити варіанти клінічного перебігу гострого холециститу та можливості сонографії жовчного міхура для ранньої діагностики і оцінки клініко-морфологічної форми захворювання. Визначити оптимальні строки операції у хворих з гострим холециститом різного віку з врахуванням вираженості клінічних і ультрасонографічних ознак запально-деструктивних змін жовчного міхура і класу операційно-анестезіологічного ризику.У 69,4 % хворих був виявлений деструктивний флегмонозний, флегмонозно-виразковий холецистит з переважанням обтурації міхурової протоки, у 10,2 % - водянка і надалі емпієма жовчного міхура, у 4,6 % - гангренозний холецистит з перфорацією стінки жовчного міхура і у 15,5 % - без перфорації. Морфологічними, морфометричними, імуноморфологічними методами проведено дослідження 126 жовчних міхурів, видалених під час оперативних втручань у хворих на гострий холецистит (ГХ): віком 20-59 років - 67 препаратів (І група) та віком 60 років та старших - 59 препаратів (ІІ група). Контролем для І групи слугували 12 жовчних міхурів, які отримано під час судово-медичних розтинів практично здорових осіб віком 20-59 років (черепно-мозкова травма), для ІІ групи - 11 жовчних міхурів осіб віком 60 років та старших. При гострому холециститі у хворих віком 20-59 років морфометрично товщина слизової оболонки жовчного міхура зростала з (236,30±7,14) до (262,50±3,85) мкм. Аналіз специфічності 12 сонографічних симптомів показав, що такі ознаки, як вогнищеві гіпоехогенні зони стінки жовчного міхура (100 %), ехопрозора смужка за передньою або задньою стінками жовчного міхура (100 %), наявна вільна рідина в підпечінковому просторі і в інших відділах черевної порожнини (100 %), подвоєння контуру стінки жовчного міхура з відшаруванням слизової у просвіті жовчного міхура (100 %), товщина стінки жовчного міхура більше 5 мм (100 %), подвоєний контур стінки жовчного міхура без відшарування слизової (98 %), ехощільність стінки жовчного міхура (97 %), збільшений жовчний міхур (85 %) свідчать про виражені локальні запально-деструктивні зміни в жовчному міхурі, що дає можливість визначити доопераційну форму гострого холециститу, прогнозувати його перебіг і вибрати оптимальні строки операції.У дисертаційній роботі представлено нове вирішення наукового завдання, що полягає в обґрунтуванні диференційованого вибору активної хірургічної тактики у хворих на гострий холецистит у віковому аспекті залежно від ступеня вираженості і динаміки запально-деструктивного процесу стінки жовчного міхура та класу операційно-анестезіологічного ризику, що в сукупності покращує результати хірургічного лікування даної категорії хворих. При гострому холециститі у хворих літнього і старечого віку під час морфологічного дослідження видалених операційних макропрепаратів виявлено структурну перебудову артеріального русла, яка характеризується вираженою склеротичною дегенерацією стінок судин, достовірним зменшенням діаметра їхнього просвіту зі зменшенням пропускних можливостей судин жовчного міхура на 10 %, що в кінцевому варіанті призводить до оклюзії локального мікроциркуляторного русла з первинною тканинною ішемією і незворотних судинних розладів з подальшою деструкцією його стінки. Локальні імунні реакції у слизовій оболонці ураженого жовчного міхура у хворих віком 20-59 років характеризувалися нерівномірним диспропорційним зростанням плазматичних клітин-продуцентів IGA, IGG, IGM, IGE, а також зростанням концентрації SIGA. Порівняльний аналіз клінічних даних, специфічності 12 сонографічних симптомів гострого холециститу з інтраопераційною картиною та результатами морфологічного дослідження видалених макропрепаратів показав, що сонографічні ознаки достовірно відображають ступінь і динаміку запально-деструктивних змін в жовчному міхурі, що дає можливість визначити клініко-морфологічну форму захворювання. Лікувальний алгоритм у хворих різного віку з гострим холециститом повинен базуватися на принципі активної хірургічної тактики з врахуванням клініко-морфологічної форми захворювання і класу операційн