Изучение морфологических, генеалогических и семантических аспектов одного из образов скифского искусства - звериного стиля, представленного на однотипных бронзовых бляшках, происходящих из Среднего Поднепровья, Северопричерноморской Степи и Крыма.
Аннотация к работе
Обосновывается полисемантический характер данного образа как изображения лап / когтей хищной птицы и рогов / условной головы лося / оленя. скифский искусство звериный стиль У статті досліджується один з образів скіфського звіриного стилю, який зустрічається на однотипних бляхах, що походять із Середньої Наддніпрянщини, Степу та Передгірського Криму. Полісемантичний характер зображень з Німфейського й Акташського некрополів дозволяє припускати і відповідне висхідне смислове навантаження розглянутого нами образу. вірогідно, він віддзеркалював два важливі аспекти світогляду скіфів, повязані з магічними значенням лап / кігтів хижих або синкретичних тварин і міфологічною роллю образу рогів, ототожнюваних культурами скіфського кола зі світовим деревом та солярною символікою. В данной работе речь пойдет об одном из образов скифского звериного стиля, впервые зафиксированном на трех нащечниках, происходящих из кургана № 4 у села Берестняги, в Лесостепном Правобережье (рис.