Об’єктивізація етіотропного лікування активних форм сифілісу антибіотиками пеніцилінового ряду і визначення найбільш раціональних схем терапії - Автореферат

Вивчити основні показники обміну заліза (залізо сироватки крові, загальна залізозв?язуюча здібність сироватки, трасферин, відсоток насичення трансферину залізомферитин, вміст гемоглобіну у 1 еритроциті, середній об?єм еритроциту) у динаміці проведення специфічної терапії хворих на ранній маніфестний сифіліс. Всі хворі підлягали клініко-лабораторному обстеженню: 1) Для оцінки стану обміну заіза і металопротеїдів прроводили дослідження рівня негемоглобінного заліза, загальної залізозв?язуючої здатності сироватки крові, відсотка насичення трансферину залізом, трансферину, кількості еритроцитів, гемоглобіну крові, середнього вмісту гемоглобіну у одному еритроциті і середнього об?єму 1 еритроциту з використанням біохімічних та імуноферментних методів. На підставі виявлених порушень показників обміну заліза у організмі хворих в залежності від тривалості і характеру клінічного перебігу сифілітичної інфекції та порівняльної оцінки ефективності лікування хворих антибіотиками пеніцилінового ряду визначено раціональні схеми етіотропної терапії раннього маніфестного сифілісу. Аналіз результатів лікування хворих на ранні маніфестні форми сифілісу антибіотиками пеніцилінового ряду свідчить, що найбільш позитивними є результати терапії у хворих, які одержували препарати бензатин-бензілпеніциліну. Сифіліс первинний серонегативний був діагностований - 49 (23,4%) хворих (30 чоловіків і 19 жінок), сифіліс первинний серопозитивний - 52 (24,9%) хворих (31 чоловік і 21 жінка), сифіліс вторинний свіжий - 52 (24,9%) хворих (33 чоловіки і 19 жінок), сифіліс вторинний рецидивний - 56 (26,8%) хворих (25 чоловіків і 31 жінка).В дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове рішення наукової задачі, яка полягає у обєктивізації і визначенні найбільш раціональних схем етіотропної терапії раннього маніфестного сифілісу антибіотиками пеніцилінового ряду та у виявлені патогенетичної ролі порушені обміну заліза і процесів ПОЛ-АОС при сифілітичній інфекції, а також додаткового прогностичного значення цих показників для оцінки ефективності лікування хворих. У хворих на ранній маніфест ний сифіліс виявлені порушення метаболізму заліза і метало протеїдів, які залежать від тривалості перебігу сифілітичної інфекції та характеризуються перерозподільним залізодефіцитним станом. У хворих на вторинний рецидивних сифіліс визначено зниження у 1,4 рази кількості еритроцитів і гемоглобіну при незмінених МСН та MCV, що свідчить про анемію нормохромного нормоцитарного характеру, Для виключення неадекватної терапії хворих на сифіліс необхідно проводити комплексне вивчення показників обміну заліза і проведення диференційної діагностики між дійсним та перерозподільним залізо дефіцитом. Разка інтенсифікація процесів ПОЛ відбувалася у хворих на вторинний рецидивних сифіліс (вміст у еритроцитах ДК і МДА підвищувався у 1,7 - 1,9 рази) при одночасному зменшенні показників антиоксидантного захисту за не ферментативним (зменшення концентрації вітаміну Є 1 0,7 рази( та незначному збільшенні активності ферментативного блоку (зростання рівня відновленого глутатіону у 1,1 - 13 рази). Порівняльний аналіз ефективності лікування антибіотиками пеніцилінового ряду показав, що найбільш прискорені терміни регресу сифілісів спостерігалися при лікуванні бензатин-бензілпеніциліном, дещо подовженими (на 1-3 дні) були терміни регресу ефлоресценцій у хворих, в терапії яких використовувався водорозчинний пеніцилін, При цьому, терміни зникнення клінічних проявів сифілісу у хворих, які лікувалися біциліном, перевищували на 3-6 днів аналогічні при лікуванні бензатин-бензілпеніциліном або водорозчинним пеніциліном.