Віхи життєвого і наукового шляху О.Я. Мацюка, особливості формування світогляду і наукових уподобань, напрями наукової творчості, педагогічної, громадської діяльності. Підходи вченого до визначення ролі спеціальних історичних дисциплін у джерелознавстві.
Аннотация к работе
Визнання особистісного фактору провідним чинником у розвитку української історичної науки викликало поширення біоісторіографічних студій, персоніфікацію історіографічного процесу - вивчення творчого доробку українських істориків, архівістів, джерелознавців, краєзнавців - як основи для реконструкції загального образу української науки, визначення особливостей її розвитку по періодах, розуміння прихованих причин поступу. Історики зосередили увагу на вивченні життєвого та творчого шляху осіб, діяльність яких довший час замовчувалась. Однак, розвиток історіографічного процесу обумовив необхідність відійти від тотального засудження радянського досвіду і обєктивно оцінити цей період історіописання, звернутись до наукового доробку сучасних істориків, особливо тих, хто був вихований на засадах національної історичної школи дорадянського періоду, продовжував студіювати в часи незалежності і праці яких не втрачають своєї актуальності й сьогодні. Крипякевича, багатогранна наукова спадщина вченого, методика його роботи в архіві та у численних експедиціях, як і специфіка адміністративних рішень заслуговують окремої уваги дослідників. Мацюка, висвітлити пріоритетні напрями його досліджень, оцінити внесок видатного архівіста, історика, краєзнавця в українську історичну науку у контексті розвитку української та світової історіографії.У підрозділі 1.1 «Історіографія проблеми» в контексті двох основних історіографічних періодів розглянуто публікації, присвячені життєвому та творчому шляху О.Я. Мацюка. Майже 40 відгуками - в радянських та зарубіжних періодичних виданнях - була відзначена перша монографія дослідника - філігранологічний альбом «Папір та філіграні на українських землях (XVI - поч. Мацюка в галузі української філігранології були проаналізовані в контексті розвитку дисципліни в Україні та у Радянському Союзі. Архівні джерела систематизовано за змістом: 1) біографічні матеріали; 2) документи, що відклались в результаті службової та громадської діяльності; 3) матеріали про наукову та педагогічну діяльність; 4) епістолярна спадщина; 5) зображальні матеріали; 6) рукописи і друковані праці інших осіб; 7) колекційні матеріали; 8) відзиви, рецензії на праці О.Я. Мацюка. Надзвичайно інформативними є особова справа архівіста та облікові документи ЦДІАУЛ, матеріали, що відклались внаслідок діяльності на посаді директора архіву, у товариствах - «Знання», Українському товаристві охорони памяток історії та культури (надалі - УТОПІК), Товаристві прихильників фортець та палаців, в експертній комісії при Львівській міській раді.Мацюка, його суспільно-політичні погляди сформувались безпосередньо під впливом родинного середовища, заангажованого в громадсько-просвітницькій сфері; суспільно-політичних змін в Україні. Мацюка дозволило визначити пріоритетні напрями його творчості та простежити еволюцію тематичних уподобань дослідника. Мацюка була українська філігранологія, то від 1980-х рр. він зосереджував увагу переважно на питанні наукової каталогізації фортифікаційних споруд України. Дослідник співпрацював та був членом низки громадських і наукових організацій та товариств - «Знання», УТОПІК, Товариство прихильників фортець та палаців, очолював експертну комісію з найменувань та перейменувань вулиць і площ при міській адміністрації Львова та Товариство «Україна-Польща» (Львів). Мацюка в ЦДІАУЛ України у Львові займала організація та використання архівних документів: участь в упорядкуванні фондів архіву, створенні та удосконаленні науково-довідкового апарату, археографічній роботі.