Дослідження життя і діяльності графа О.А. Аракчеєва, одного з видатних державних діячів Російської імперії першої чверті ХІХ ст. Його внесок у розвиток російської армії взагалі і артилерії зокрема. Психологічні особливості, естетичні смаки й уподобання.
Аннотация к работе
Актуальність теми дослідження полягає в тому, що вивчення такої постаті як О.А.Аракчеєв допомагає краще зрозуміти особливості державної політики самодержавного уряду Росії першої чверті ХІХ ст., оскільки саме він, особливо після закінчення Вітчизняної війни 1812 р. і закордонних походів справляв значний вплив на формування і реалізацію значної кількості заходів, переважно внутрішньополітичного характеру. Дослідження особистих стосунків, приватного життя, естетичних смаків й уподобань дозволяють значною мірою скоригувати його усталений образ, глибше дослідити ментальність цієї епохи, краще зрозуміти її не тільки соціально-економічні, політичні, але й духовні особливості. Дисертаційне дослідження є складовою частиною проблеми “Внутрішня політика уряду Олександра І”, а також торкається низки важливих тем, які стосуються питань культури та побуту вказаної епохи і розробляються на кафедрі всесвітньої історії Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка. Предмет дисертаційного дослідження становить його діяльність, як державного і військового діяча, різні аспекти приватного життя, особливості характеру, взаємини з оточуючим світом, сприйняття сучасниками. В результаті робота носить проблемно-описовий характер, бо деякі епізоди життя Аракчеєва довелося реконструювати заново, особливо у дослідженні його діяльності як поміщика, стосунків з родичами та близьким оточенням.Перший період (1850-ті - 1860 ті рр.) позначений накопиченням джерел особового походження і початком їх критичного осмислення; другий період (1870-ті - початок ХХ ст.) є часом значного розширення джерельної та методологічної бази досліджень, зявляються перші наукові роботи аналітичного характеру; третій період (1920-ті - середина 1980-х), коли розвиток вітчизняної науки проходив в межах марксистсько-ленінської методології, виняток становили роботи, які писалися та побачили світ за кордонами радянської держави; четвертий (кінець 1980-х - 2000-ні рр.) повязаний з радикальними змінами в галузі проблематики та методології наукових досліджень. Перші біографії О.А.Аракчеєва зявилися на початку 1860-х рр., в них подаються лише загальні відомості про його карєру, базовані, головним чином, на спогадах сучасників, висвітлюють деякі особливості, риси характеру графа, його стосунки з Олександром І. Хоча самостійних аналітичних робіт, присвячених вивченню постаті Аракчеєва в цей період не зявилося, але вийшли перші грунтовні роботи, присвячені правлінню російських імператорів Павла І та Олександра І, автори яких не могли уникнути аналізу та оцінок політичної діяльності Аракчеєва та його особистих характеристик. Поділяючі пануючі принципи історичного матеріалізму, автор використовує їх і для дослідження історії військових поселень, зокрема і для діяльності їхнього керівника графа Аракчеєва. В роботі С.В.Мироненка була зроблена перша в історіографії спроба аналітичного розгляду проекту визволення селян, складеного Аракчеєвим за особистим дорученням імператора.