Історія розвитку інженерної геології. Інженерно-геологічні умови. Класифікації і характеристика фізико-геологічних та інженерно-геологічних процесів. Склад інженерно-геологічних досліджень. Методи інженерно-геологічної оцінки масивів гірських порід.
Аннотация к работе
2.4 Інженерно-геологічна оцінка гідрогеологічних умов місцевості.1 Інженерно-геологічна класифікація процесів і явищ 3.2.2 Зони вивітрювання порід 3.2.4 Зовнішні ознаки вивітрювання порід та їх опис 3.2.7 Заходи боротьби з вивітрюванням гірських порід 3.3.2 Основні типи підземних льодів і процеси, що їх утворюють4.1 Категорії складності інженерних споруд 4.2 Класифікація інженерно-геологічних умов ділянок будівництва інженерних спорудІнженерна геологія входить у систему геологічних знань про Землю і є геологічною наукою, що межує з технічними науками (будівельною, гірничою), тісно пов‘язана з геологічними (стратиграфією, тектонікою, літологією, гідрогеологією) та іншими природними науками. Саваренський вважав, що "інженерна геологія є галуззю геології, яка трактує питання прикладення геології до інженерної справи". В одній із своїх робіт (ще у 1934 р.) він писав, що перед інженерною геологією постає подвійне завдання: 1) вибрати і вивчити на наукових засадах місця зведення споруд і 2) дати прогноз зміни природних умов внаслідок втручання людини. Їх вивчення, оцінка і прогнозування складають основне завдання інженерної геології. Приклонського (1949), інженерна геологія складається з трьох основних розділів: 1) вчення про гірські породи як ґрунти, включаючи і технічну меліорацію;На сьогодні інженерна геологія займає цілком визначене положення в науці про Землю і є однією з двох її головних складових. Інженерна геологія розвивається на базі інших фундаментальних наук про речовину земної кори, про її історію та будову. Історична геологія, палеонтологія, стратиграфія, кристалографія, мінералогія, петрологія магматичних, метаморфічних і осадочних порід, а також геотектоніка, геоморфологія, гідрологія і гідрогеологія, мерзлотознавство, геофізика, фізична і колоїдна хімія, вчення про водні розчини, фізика і механіка пружних, пластичних і в‘язких, суцільних і дискретних тіл - ось далеко неповний перелік наук про Землю та інших природничих наук, здобутками яких користується інженерна геологія. Сергєєв (1978) визначає інженерну геологію як "науку, що вивчає земну кору як середовище життя і діяльності людини" (згадаймо "ноосферу" В.І.Вернадського). Це поняття дуже широке: воно включає в себе всі зміни, що відбуваються у складі, структурі і текстурі гірських порід, зміни їх властивостей і, як наслідок цього, виникнення і розвиток або, навпаки, зникнення різних геологічних процесів, що, в свою чергу, призводить до зміни інженерно-геологічних умов окремих територій.В цьому випадку під інженерно-геологічними умовами розуміють такі, від наявності чи зміни яких залежать місце розташування споруди, її конструкція, способи виконання робіт, а також вибір заходів боротьби з несприятливими явищами. Отже, до інженерно-геологічних умов може бути віднесено будь-яке геологічне явище (наприклад наявність тріщин, особливості залягання порід, наявність і динаміка зсувних процесів, просідання лесів), якщо воно здійснює вплив на споруду. Наприклад, якщо в товщі однорідних і міцних порід, які складають природну основу споруди, міститься тонкий прошарок слабкої глини, то такий прошарок оцінюватиметься по різному залежно від того, що саме буде тут споруджено: будинок, гребля, мостовий перехід тощо. Інженерно-геологічні умови, як правило, діляться на більш-менш однорідні групи, з тим, щоб їх можна було систематично вивчати, застосовувати специфічні методи досліджень. Як видно, в цій класифікації вказано на причини виникнення тих чи інших фізико-геологічних явищ, в чому і полягає її практична цінність, тому що заходи боротьби з цими явищами перш за все повинні бути спрямовані на усунення причин їх виникнення і розвитку, а якщо це неможливо (землетруси), то на послаблення їх дії на споруди.Встановлення наявності і характеру фізико-геологічних явищ (зсувів, карсту і т.п.), які впливають на проектування і будівництво споруд. Встановлення, особливо на ранніх стадіях інженерно-геологічних досліджень, форм і розмірів морфологічних елементів, розташування їх у просторі, складу і ступеня однорідності гірських порід, які в тій чи іншій мірі визначають розташування, конструкції споруд та умови їх будівництва і експлуатації. Як правило, практична необхідність встановлення наявності і характеру фізико-геологічних явищ виникає на перших стадіях інженерно-геологічних досліджень, коли вибирається та оцінюється ділянка, район забудови, створ греблі і т. ін. Північно-східна частина споруди розташована на корінних породах схилу, а південно-західна, більша частина споруди, була розташована на зсувному тілі. Як відомо, на основі геоморфологічних досліджень встановлюється історія розвитку річкових долин, форма і розміри їх елементів (положення і напрямок дна та тальвегу долини, ширина долини, розміри заплави, терас, їх склад, крутизна схилів і т.п.).Слід зазначити, що умови залягання порід можуть визначатися не тільки тектонічними умовами, але й умовами утворення порід, подальшою геологічною історією їх існування, денудаційними процес
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Інженерна геологія як наука. Основні відомості з історії розвитку Інженерної геології. Завдання інженерної геології на сучасному етапі розвитку економіки і господарства
1.1 Взаємозвязок інженерної геології з іншими науками
Розділ 2. Поняття про інженерно-геологічні умови
2.1 Інженерно-геологічна оцінка геоморфологічних умов місцевості
2.2 Інженерно-геологічна оцінка тектонічних особливостей місцевості та умов залягання порід
2.2.1 Тріщинуватість гірських порід та її значення під час інженерно-геологічної оцінки порід
2.2.2 Виявлення зон подрібнення і тріщинуватості гірських порід
2.3 Основні завдання літологічних і петрографічних досліджень для інженерно-геологічної оцінки місцевості
2.3.1 Вплив петрографічних особливостей порід на оцінку інженерно-геологічних умов будівництва
Список литературы
Вступ
Інженерна геологія має свій предмет, свої завдання і методи досліджень. Вона розробляє широке коло наукових геологічних проблем і розвязує практичні завдання, що виникають під час проектування та будівництва різноманітних споруд (цивільних і промислових будівель, міст, доріг, мостів, гідровузлів, теплових і атомних електростанцій, тунелів і метрополітенів, аеродромів, портів, шахт, карєрів тощо), під час виконання інженерних робіт з покращання територій (осушення, зрошення, боротьба зі зсувами, сельовими та іншими геологічними явищами), а також під час виконання гірничих робіт на родовищах корисних копалин.
В підручнику розглядається коло завдань, питань і проблем, що становлять зміст головної частини курсу інженерної геології. В ньому наводяться основні положення про геологічні умови будівництва, які визначаються на підставі вивченні рельєфу території будівництва, її геологічної будови, гідрогеологічних умов, поширення тих чи інших типів гірських порід, структурно-тектонічної обстановкиі розвитку геологічних процесів і явищ. В основу посібника покладено курс лекцій, який автор читає на геологічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Посібник відповідає програмі курсу, котра була свого часу скорочена у звязку з переходом на нові освітні стандарти. Тому посібник розрахований не лише на студентів спеціальності "гідрогеологія", але й на студентів ряду інших геологічних спеціальностей. Автор намагався відібрати з циклу інженерно-геологічних дисциплін те, що конче необхідно знати геологам інших спеціальностей. Внаслідок скорочення обсягу лекційних годин довелося відмовитися від викладення в посібнику основ регіональної інженерної геології, яка є невідємною частиною інженерної геології і читається тепер лише для студентів-гідрогеологів. Під час розробки посібника автор базувався на результатах новітніх теоретичних досліджень в галузі інженерної геологій та суміжних наук, практики інженерних вишукувань та досвіду проектування, будівництва і експлуатації будівель і споруд.
Перший розділ посібника містить короткі відомості про суть інженерної геології, місце її в ряду інших геологічних наук та історію становлення й розвитку.
У другому розділі посібника подається опис тієї геологічної обстановки, яка вивчається й піддається оцінці під час інженерно-геологічних досліджень. Тут розглядаються інженерно-геологічні завдання, що розвязуються за допомогою геоморфологічних, тектонічних та інших методів досліджень.
У третьому розділі розглядаються фізико-геологічні та інженерно-геологічні процеси і явища, які впливають на оцінку умов будівництва.
Четвертий розділ містить у собі поняття про стадійність інженерно-геологічних вишукувань відповідно до чиннних нормативних документів, а пятий - короткі відомості про методи інженерно-геологічної оцінки масивів гірських порід.
Автор висловлює подяку завідувачу кафедри гідрогеології та інженерної геології О.Є. Кошлякову та доценту С.В. Корнєєнку за рецензування посібника і цінні зауваження, висловлені при цьому, а також співробітникам кафедри, котрі надавали технічну допомогу під час підготовки електронної версії посібника до публікації. геологія інженерний дослідження