Інвестиційний процес в Україні - Автореферат

У 1998 році Україна досягла межі кризового стану через падіння виробництва та майже повне призупинення інвестиційної діяльності. В умовах колишнього СРСР визначення “інвестиції” не існувало, воно замінялося дуже вузькою категорією “капітальні вкладення”. Останнім часом українські та російські вчені починають приділяти значну увагу інвестиційним процесам в економіці. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планами науково-дослідних робіт кафедри банківської справи та кафедри банківських інвестицій Київського національного економічного університету і відноситься до тем: “Банківська система України: її становлення та розвиток в перехідний період до ринкової економіки” та “Інвестиційна діяльність субєктів господарювання України” (номери державної реєстрації відповідно 0196V 023340 та 0198V007171). В дисертації вперше проведено комплексне дослідження інвестиційної діяльності в Україні теоретичних проблем залучення капіталу для інвестування, механізмів розвитку виробництва шляхом інвестування.Цей розділ присвячений розкриттю фінансово-економічної сутності інвестицій як економічної категорії, визначається їх відмінність від капітальних вкладень. Розглядаються форми інвестицій: фінансові, реальні, інновації, інтелектуальні, провадиться порівняльний аналіз стадій інвестиційних процесів за ринковою та командно-адміністративною системами господарювання, виявляються суттєві розбіжності між стадіями, а саме при мотивації інвестиційної діяльності; прогнозуванні і програмуванні інвестицій, страхуванні інвестицій, державному регулюванні інвестиційного процесу; плануванні, фінансуванні, проектуванні, забезпеченні інвестицій матеріально-технічними ресурсами; освоєнні інвестицій, підготовці до виробництва продукції, попередній здачі в експлуатацію, кінцевій здачі обєкта в експлуатацію. Всебічно досліджуються функції субєктів інвестиційного процесу, якими є юридичні та фізичні особи, їх корпорації, інституційні інвестори, фінансово-кредитна система, різного роду інвестиційні угрупування та альянси. Досліджуються основні напрямки прямого та портфельного інвестування, зазначається, що на відміну від капітальних вкладень сутність (економічна природа) інвестицій полягає у тому, що вони неодмінно повинні спрямовуватись на прибуткові проекти, омежовані певним бюджетом і термінами виконання.Проведення аналізу стану економіки України потребує підбору та удосконалення методів оцінки ефективності інвестицій, які застосовуються в світовій ринковій економіці. Необхідно вивчити світовий досвід фінансово-інвестиційного аналізу, можливості застосування методів, якими оперує світова практика, їх адаптації, або сполучення з методами, що використовуються в умовах України. Виходячи з цього, теоретичні засади інвестиційного аналізу складають систему методів і показників обчислення ефективності (оцінки привабливості) інвестування. Дослідження методу розрахунку прибутку, методу чистої теперішньої вартості, методу граничної ефективності, методу бюджетування інвестицій та інших методів, що застосовуються в світовій практиці для проведення фінансово-інвестиційного аналізу та оцінки інвестицій, дає підставу говорити про можливість використання цих методів в умовах України при створенні засад ринкової економіки. Методи оцінки інвестицій за бухгалтерською звітністю можна застосовувати при запровадженні розрахунків показника чистої прибутковості інвестицій, особливо в міру переходу на міжнародну систему бухгалтерського обліку.Інвестору звичайно не вистачає власних коштів для запровадження проекту, тому він прагне залучити інші фінансові ресурси. З цією метою визначається вартість і структура капіталу, що підлягає інвестуванню. Керуючись метою отримання максимального доходу, інвестор прагне під забезпечення власного капіталу залучити як можна більше інвестиційних ресурсів з інших джерел фінансування, оптимізувати структуру капіталу, що інвестується таким чином, щоб розподілити інвестиційні позики між усіма учасниками проекту. Формуючи структуру інвестиційних витрат, інвестор користується нормою доходу на вкладений капітал і порівнює її з вартістю запозичених та залучених коштів (позичковим процентом, доходністю облігацій, дивідендами). Під час передінвестиційних досліджень перед субєктами господарювання виникає проблема визначення обсягу інвестицій для фінансування проекту.Перед інвестором виникають питання: яким повинно бути співвідношення постійних та змінних витрат на виробництво (постійних та поточних активів); яким чином в перспективі буде формуватися основний і обіговий капітал; яким повинно бути співвідношення власного і акціонерного, акціонерного та позичкового капіталу; при якому співвідношенні фінансових ресурсів, що спрямовуються на нагромадження і споживання, доходи від виробництва і реалізації будуть найбільшими.Процес капіталізації інвестицій потребує певного втручання з боку державних органів через регулювання організації проектування і ціноутворення , нормування забезпечення ресурсами будівельно-монтажних робіт, порядок введення в ді