Сутність, класифікація та особливості банківських інвестицій у складі активних операцій комерційних банків України на ринку цінних паперів. Аналіз ризиків та методи їх мінімізації, формування і управління інвестиційним та спекулятивним портфелем банку.
Аннотация к работе
У звязку з цим необхідно розробити механізм, здатний забезпечити мобілізацію капіталу для інвестицій у реальний сектор. Сучасна економічна ситуація в Україні визначила необхідність проведення відповідних досліджень не тільки інвестиційної діяльності загалом, але й інвестиційної діяльності комерційних банків зокрема. Однак більшість публікацій, віддаючи перевагу аналізові зарубіжного інвестиційного досвіду чи адаптації західних моделей формування та управління інвестиційним портфелем, лише зачіпають тематику новітньої історії інвестиційного процесу в Україні, особливостей його становлення і тенденцій у банківському секторі, не пропонують національних моделей банківського портфельного інвестування. Для досягнення поставленої в роботі мети було застосовано такі методи дослідження: методи теоретичного узагальнення і порівняння - для розкриття змісту й сутності понять “інвестиції”, “інвестиційний портфель комерційного банку”, “ринок цінних паперів” та ін.; статистичний і візуально-графічний аналіз - для вивчення, групування, порівняння та наочного відображення емпіричних даних з метою дослідження тенденцій розвитку вітчизняних і закордонних комерційних банків, а також для обєктивного аналізу показників, що характеризують інвестиційну діяльність комерційних банків; системний підхід - для розроблення основних напрямів удосконалення механізму управління інвестиційним портфелем комерційного банку; прогнозна екстраполяція, регресійний аналіз та метод спостережень - при прогнозуванні й відстеженні динаміки вкладень у цінні папери; фінансовий та управлінський аналіз - під час оцінки стану й перспектив розвитку інвестиційної банківської діяльності; комплексний підхід - для удосконалення механізму та активізації інвестиційної діяльності комерційних банків України. напрями удосконалення активної інвестиційної діяльності комерційних банків, які полягають: у впровадженні пільг в оподаткуванні та резервуванні залежно від складу портфеля цінних паперів; у перегляді Національним банком України рівня ризику цінних паперів емітентів в яких держава має значні пакети акцій; у вдосконаленні механізму надання кредитів рефінансування під заставу інвестиційного портфеля комерційного банку; у створенні в структурі НБУ підрозділу з аналізу фондового ринку, який надаватиме комерційним банкам необхідну інформацію про стан фондового ринку; у введенні санкцій за порушення вимог формування портфеля цінних паперів відповідно до термінів та мети утримання цінних паперів;З огляду на недоліки у визначенні терміна “інвестиції”, які полягають у тому, що в законодавчому визначенні відсутній часовий аспект, а багато українських вчених не зважають на мету вкладення коштів, в дисертації запропоновано узагальнене визначення терміна “інвестиції”. У другому розділі - “Управління інвестиційним портфелем комерційного банку” - сформульовано визначення, термін, склад і мету інвестиційного портфеля; інвестиційний ризик виділено як один з найважливіших ризиків у банківській діяльності та розмежовано поняття невизначеності й ризику; запропоновано базові принципи формування інвестиційного портфеля. Відповідно до вимог Національного банку України комерційні банки України розрізняють: торговий портфель цінних паперів, портфель цінних паперів на продаж, портфель цінних паперів до погашення, інвестиції в асоційовані та дочірні компанії. Адже, купуючи цінні папери з метою тримати до погашення, деякі банки зараховують їх до портфеля на продаж, щоб у випадку тимчасової втрати ліквідності швидше позбутися цих паперів, не здійснюючи зайві бухгалтерські проводки, тобто перевести їх з портфеля до погашення у портфель на продаж. Відповідно до глави 3, пункту 3.1 Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в банках України інвестиції банку в цінні папери розподіляються на торговий портфель, портфель на продаж, портфель до погашення та інвестиції в асоційовані й дочірні компанії, а це вкрай суперечить визначенню інвестицій як довгострокових вкладень.Результати, отримані в дисертаційній роботі, у сукупності вирішують завдання удосконалення теоретико-методичного забезпечення діяльності комерційних банків з управління інвестиційним портфелем. У пропонованому дисертаційному дослідженні розглянуто трактування дефініцій “інвестиції”, “інвестиційна діяльність”, “інвестиційний портфель” та “інвестиційний ризик”, що зустрічаються у вітчизняній та зарубіжній літературі, виявлено основні аспекти розбіжностей у тлумаченні цих термінів. Розроблено багатокритерійну класифікацію банківських інвестицій з урахуванням особливостей діяльності комерційного банку. З метою прозорого обліку обсягів інвестиційної діяльності комерційних банків запропоновано впровадити теоретичні засади інвестиційного портфеля у банківську практику та вдосконалити чинне законодавство у частині визначення місця інвестиційного портфеля як частини портфеля цінних паперів комерційного банку, його складу, мети й терміну формування. Подано класифікацію спектра ризиків, що впливають на інвестиційну діяльн