Теоретичні, методологічні та правові засади механізму формування і реалізації інвестиційної діяльності. Комплексний аналіз залучення, використання, ефективності використання інвестиційних ресурсів в умовах ринкової трансформації економіки України.
Аннотация к работе
Додаткову актуальність дослідженню цієї проблеми надає те, що в умовах формування ринкової економіки напрями інвестиційної діяльності та джерела її фінансування набувають політичного забарвлення і стають предметом боротьби різних політичних сил. Активізація інвестиційного складника зростання економіки України передбачає стимулювальну фіскальну і монетарну політику держави, а органи влади повинні вжити дієвих заходів не тільки щодо максимального залучення всіх джерел інвестицій, а й щодо ефективнішого використання інвестиційних ресурсів. Розвиток вітчизняної економіки засвідчує, що навіть високі темпи приросту інвестицій в основний капітал не забезпечують необхідних темпів зростання ВВП. Перехід економіки України на інвестиційно-інноваційний вектор зростання гальмується низкою невирішених проблем: низьким рівнем відповідальності виконавчих органів влади, підприємницьких структур за дії чи бездіяльність у сфері інвестиційної діяльності; існуванням позаекономічної конкуренції з елементами корупції; соціально-політичним розшаруванням суспільства, де пріоритетними є не національні, а особливі інтереси окремих олігархічних угрупувань; недосвідченістю ведення бізнесу у ринкових умовах з боку підприємницько-активного населення України тощо. У ситуації, що склалася нині в Україні, поглибленого дослідження потребують проблеми розроблення адекватної ринковим відносинам моделі інвестиційної діяльності, в якій було б обґрунтовано основні напрями і пріоритети структурних соціально-економічних зрушень в економіці, встановлені пріоритети в галузевій структурі інвестицій, співвідношення між обсягами приватного і державного, внутрішнього та зовнішнього інвестування тощо.Дисертант виходить з того, що за традиційного підходу до розроблення інвестиційної стратегії, притаманного командно-адміністративній економіці, навіть випереджувальні темпи нарощення інвестицій порівняно з темпами зростання ВВП не спроможні забезпечити сталого розвитку національної економіки. На підставі аналізу технологічної структури інвестицій автор доходить висновку, що збільшення обсягів інвестиції за рахунок фінансування будівельно-монтажних робіт (так званої пасивної частини основних фондів) призвело до зниження ефективності капіталовкладень. Капітало-інтенсивні інвестиції - інвестиції у новітні інформаційні технології, обладнання, устаткування, збереження екосистем, інвестиції у наукові розробки, розвиток освіченості населення, підготовку фахівців, які сприятимуть сталому економічному зростанню окремих галузей і національної економіки загалом. Інвестування у виробництво нових високотехнологічних товарів та послуг, інноваційний характер інвестиційного процесу дають значний поштовх до економічного зростання і подальшого збільшення інвестиційних можливостей економіки. У другому розділі "Макроекономічний аналіз інвестиційної діяльності в Україні" проаналізовано практику провадження інвестиційної діяльності у вітчизняній економіці у 1990-х роках, проведено оцінку іноземного інвестування в економіку України та показано роль інвестиційного складника зростання ВВП за умов відновлення економічного зростання.У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання - активізації інвестиційної складової економічного зростання, що виявилося в обґрунтуванні і розробленні пропозицій з удосконалення інвестиційно-інноваційної моделі розвитку економіки України, перспективних напрямів інвестування та підвищення ефективності інвестиційної політики держави. Дисертаційне дослідження дає підстави зробити низку висновків та узагальнень, що носять як теоретичний, так і прикладний характер і можуть використовуватись для удосконалення стратегії інвестиційно-інноваційного розвитку України. Унаслідок зниження рівня заощаджень, низької здатності підприємств до самофінансування, нерозвиненості фондового ринку та кредитно-фінансових установ, різкого згортання державного інвестування, недосконалості законодавства та політичної нестабільності різко скоротилися можливості залучення додаткових коштів для інвестування з усіх наявних джерел. На сучасному етапі ринкової трансформації економіки України інвестиційна стратегія сталого економічного розвитку повинна включати також ефективний механізм перерозподілу інвестиційних ресурсів у капітало-інтенсивній галузі, що забезпечать економіці вихід на постіндустріальний вектор структурних перетворень. Для вирішення проблеми деформованої структури вітчизняної економіки, у якій надмірне місце займає продукція галузей низького технологічного укладу (чорна металургія, виробництво будівельних матеріалів, металообробка, деревообробна та целюлозна промисловість), необхідно стимулювати інвестиції у пріоритетніші наукомісткі галузі, повязані з мікроелектронікою, інформаційними технологіями тощо.
План
1. Основний зміст роботи
Вывод
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання - активізації інвестиційної складової економічного зростання, що виявилося в обґрунтуванні і розробленні пропозицій з удосконалення інвестиційно-інноваційної моделі розвитку економіки України, перспективних напрямів інвестування та підвищення ефективності інвестиційної політики держави.
Дисертаційне дослідження дає підстави зробити низку висновків та узагальнень, що носять як теоретичний, так і прикладний характер і можуть використовуватись для удосконалення стратегії інвестиційно-інноваційного розвитку України.
1. У перехідній економіці України механізми взаємовідносин, що виникають між субєктами інвестиційної діяльності з приводу розміщення інвестиційних ресурсів, ще не достатньо розвинуті. Унаслідок зниження рівня заощаджень, низької здатності підприємств до самофінансування, нерозвиненості фондового ринку та кредитно-фінансових установ, різкого згортання державного інвестування, недосконалості законодавства та політичної нестабільності різко скоротилися можливості залучення додаткових коштів для інвестування з усіх наявних джерел. Для залучення інвестиційних ресурсів державні інститути повинні забезпечити належну співпрацю всіх учасників інвестиційного процесу, створивши координаційний центр підтримки інвестиційної діяльності.
2. Основними умовами активізації інвестиційної діяльності в Україні є розвиток інвестиційної інфраструктури, стабільність і передбачуваність законодавства, усунення корумпованості владних структур, політичних ризиків та недобросовісної конкуренції тощо. Висока концентрація капіталу в швидкоокупних сферах діяльності (транспорт, оптова торгівля, операції з нерухомістю та фінансова сфера) не дозволяла послідовно провадити курс на створення нових імпортозамінних виробництв і диверсифікувати інвестиційні потоки. Стимулюючи інвестиційні потоки в галузі, що виробляють товари чи послуги з вищим рівнем доданої вартості, мотивуючи впровадження інноваційних досягнень, уряд зможе забезпечити стабільне зростання вітчизняної економіки.
3. На сучасному етапі ринкової трансформації економіки України інвестиційна стратегія сталого економічного розвитку повинна включати також ефективний механізм перерозподілу інвестиційних ресурсів у капітало-інтенсивній галузі, що забезпечать економіці вихід на постіндустріальний вектор структурних перетворень. Для вирішення проблеми деформованої структури вітчизняної економіки, у якій надмірне місце займає продукція галузей низького технологічного укладу (чорна металургія, виробництво будівельних матеріалів, металообробка, деревообробна та целюлозна промисловість), необхідно стимулювати інвестиції у пріоритетніші наукомісткі галузі, повязані з мікроелектронікою, інформаційними технологіями тощо. Активізація інвестиційної діяльності та ефективний галузевий розподіл інвестиційних ресурсів дадуть змогу повернутися до світового тренду зростання. Відсутність чіткої стратегії встановлення інвестиційних пріоритетів розвитку знижує мотивацію до довгострокового інвестування.
4. Україна з її виключно вигідним геополітичним розташуванням та перспективами розвитку як транзитної держави між європейським та східним і південноазійським ринками, фаховим трудовим потенціалом, високим рівнем освіченості народу, великими можливостями для розвитку сільського господарства та високою потенційною місткістю внутрішнього ринку є тією економікою, яка може привабити світового інвестора. Однак обсяги та якість іноземного інвестування нині вкрай незадовільні. Особливого значення у цьому звязку набуває формування привабливого інвестиційного клімату як в економіці в цілому, так і на регіональному рівні. Створені на комерційних засадах агентства з питань розвитку іноземного інвестування не завжди працюють ефективно. Доцільно створити єдиний інформаційно-консультаційний центр, котрий виконував би низку завдань, зокрема: - забезпечення швидкого доступу до достовірної інформації про зміни в економічному і законодавчому середовищі в Україні;
- надання необхідної інформації з розвитку окремих регіонів, галузей, підприємств;
- налагодження ділових стосунків між іноземним інвестором та українськими надійними партнерами; організація інвестиційних форумів;
- надання широкого спектру безкоштовної інформації, консалтингу і допоміжних послуг;
- підтримання інвесторів в подоланні формальних процедур встановлення звязків з владними структурами центрального та місцевого рівнів.
5. Необхідність активізації інвестиційної діяльності регіонів зумовлена низкою обставин, зокрема необхідністю подолати недосконалість інвестиційного законодавства та непослідовністю інвестиційної політики центральних органів влади, створення сприятливішого клімату, який забезпечив би приплив інвестицій в регіон. Проблемі консолідації регіонів у залученні як внутрішніх, так і зовнішніх інвесторів державні структури приділяють ще мало уваги. Для цього доцільно створити координаційний центр, єдину базу даних інвестиційних пропозицій всіх регіонів України задля оптимізації територіального розподілу інвестиційних ресурсів на етапі провадження експертизи інвестиційних процесів.
6. Важливою складовою регіональної інвестиційної діяльності є транскордонне співробітництво к один із засобів пожвавлення соціально-економічних процесів на прикордонних територіях. Сприятлива світова конюнктура та розширення ЄС, можливості співпраці із західними і східними сусідами у межах прикордонного співробітництва позитивно впливатимуть на регіональну економіку. Тому одним з пріоритетних напрямів інвестиційної політики є формування ефективних транскордонних та міжрегіональних відносин.
7. Для активізації залучення іноземних інвестицій у виробничу сферу уряд, на наш погляд, має сформувати цілісну систему регулювання інвестиційної діяльності, що передбачає такі заходи, як встановлення пільгового режиму оподаткування, застосування прискореної амортизації з метою ефективнішого використання капіталу, запровадження інвестиційного податкового кредиту або податкових канікул, надання пільгових умов при реалізації продукції, виробленої на підприємствах з іноземними інвестиціями, експертиза інвестиційних проектів та захист інтересів інвестора. Від того наскільки ефективною буде ця система регулювання і сприйнятлива для інвесторів значною мірою залежатиме рівень економічного і соціального розвитку держави, її міжнародний імідж.
8. Для розширення інвестиційних можливостей субєктів підприємницької діяльності у вітчизняній економіці доцільно удосконалити механізм надання інвестиційних податкових кредитів, знизити ставку ПДВ та поліпшити адміністрування цим податком. Ще одним важливим напрямом удосконалення інвестиційної діяльності є надання права підприємствам самим ухвалювати рішення щодо строків амортизації. Тут з боку держави доцільним є лише контроль за цільовим використанням коштів амортизації.
9. Вагомий вплив на інвестиційну діяльність справляє регулювання участі інвесторів у процесах приватизації державного майна. Для посилення контролю за недобросовісним виконанням інвестором взятих на себе за умовами договору приватизації зобовязань (у разі неможливості укладення мирової угоди) доцільне застосовування різних штрафних санкцій, в тому числі і повернення обєкта у державну власність і передачу його ефективному власникові. Щоб не виникало проблем з неадекватним використанням приватизованого майна, необхідно компетентніше підходити до конкурсного відбору учасників приватизаційного процесу, а кошти отримані від приватизації залучати у розвиток того ж підприємства чи інших пріоритетних галузей.
Список литературы
У фахових наукових виданнях
1. Панчишин Т.В. Про динаміку інвестиційних надходжень в основний капітал регіону // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції. Серія: „ Трансформація, інтеграція та корпоратизація”. Випуск VII, №1: Збірник наукових праць. - Луцьк: " Надстиря", 2002. - С.154-162.
2. Панчишин Т.В. Українсько-польське інвестиційне співробітництво: стан та перспективи. // Формування ринкової економіки в Україні: науковий збірник ЛНУ імені Івана Франка.-2002.- Спецвипуск 9. С.258-261.
3. Панчишин Т.В. Про введення в дію основних фондів і виробничих потужностей регіону. // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції.- Випуск ІХ, №3: Збірник наукових праць. - Луцьк: "Надстиря", 2003.- С.130-135.
4. Панчишин Т.В. Причини інвестиційного спаду у 90-х рр. ХХ - ст. Вісник Львівського університету. Серія економічна. - 2004. - С. 450-455.
5. Вахович І.М., Каменська І.М., Панчишин Т.В. „ Фінансовий потенціал економічного розвитку регіону” // Економіка: проблеми теорії та практики. - Випуск 196, Том -IV. - Дніпропетровський національний університет, 2004. - С.822-829. - (автору належить наукове обґрунтування сутності і значення фінансового потенціалу в економічному розвитку). в інших виданнях
7. Панчишин Т.В. „ Іноземні інвестиції в системі ринкових відносин // Матеріали ”Міжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції: Актуальні проблеми формування економічної системи України". Львів, ЛНУ імені Івана Франка, 2002. - С.239-241.
8. Панчишин Т.В. „ Роль банківської системи в інвестиційному процесі” // Матеріали Міжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції "Економіка пострадянських країн: стан та перспективи розвитку". Львів, ЛНУ імені Івана Франка, 2003. - С.227-229.
9. Панчишин Т.В. „ Інвестиційна діяльність в постсоціалістичних країнах” // Матеріали Міжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції: "Економіка посткомуністичних країн в умовах глобалізації". Львів, ЛНУ імені Івана Франка, 2004 - С.239-240.
10. Панчишин Т.В. „ Інноваційна діяльність в промисловості України” // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції „ Ринкова трансформація економіки України: теорія, практика, перспективи ". Львів, ЛНУ імені Івана Франка, 2004. - С.194-195.
11. Панчишин Т.В. „ Регіональні особливості інвестиційної діяльності у вітчизняній економіці” // Матеріали щорічної науково-практичної конференції за міжнародною участю „ Ефективність державного управління в контексті Європейської інтеграції”. Львівська Академія при Президентові України 2004.- С. 347-350.