Інтраопераційна профілактика ускладнень хірургічного лікування стоматологічних хворих - Автореферат

Навіть у разі дотримання хірургом усіх вимог ранні післяопераційні ускладнення виникають у 6-15 % хворих. Вивчити віддалені наслідки комплексного лікування хворих стоматологічного профілю після хірургічних втручань у разі місцевого і загального інтра-та післяопераційного використання препаратів «L-лізину есцинату» й «Тіотріазоліну». Уточнити за показниками активності дегідрогенази в сироватці крові та нейтрофілах периферичної крові, рівнями анаеробного гліколізу і пригнічення окисних, процесів ефективність застосування різних методик лікування хворих основної і контрольної груп. Оцінити ефективність профілактичних заходів із застосуванням препаратів «L-лізину есцинату» та «Тіотріазоліну» для запобігання ускладнень хірургічного лікування хворих стоматологічного профілю за динамікою змін показників продуктів ліпідного обміну і перекисного окислення ліпідів (ПОЛ). Розроблено методику інтра-та післяопераційної профілактики ускладнень хірургічного лікування хворих стоматологічного профілю, в основу якої покладено поєднане використання препаратів «L-лізину есцинату» і «Тіотріазоліну», що мають комплексну місцеву і загальну дію.Так, виразні явища гіперемії у хворих основної групи вже з 3-ї доби не виявляли, тоді як у контролі такі результати відмічені лише на 5-ю добу, а помірні явища симптому зберігалися до 7-ї доби. Результати клінічного спостереження за хворими свідчать, що післяопераційний набряк у 1-шу добу після хірургічного втручання, попри своєчасне призначення профілактичних заходів (накладання тугої повязки, застосування протинабрякових препаратів), спостерігається в обох групах. На 3-тю добу в основній групі випадків набряку, що виходив за межі анатомічної ділянки, не виявлено, у контролі - у 4 пацієнтів (6,25 %), помірні явища набряку виявлено у 18 хворих (29,03 %), у групі порівняння - у 25 (39,06 %; P <0,05), незначний - у 37 (59,68 %) проти 31 (48,44 %) в контролі (P <0,05). До 5-ї доби в основній групі цієї ознаки не виявлено у 30 пацієнтів (48,39 %), у 27 (43,55 %) вона була слабко виражена і у 5 хворих (8,06 %) - помірно. Через 6 діб показники змінилися таким чином: у контрольній групі щільноеластичний інфільтрат виявлено в 10,94 % випадків (7 хворих), у 6,25 % (4 пацієнти) - поширення було значним.У дисертації вирішено актуальне науково-практичне завдання стоматології - підвищення ефективності лікування і запобігання ускладненням після хірургічних втручань на мяких тканинах щелепно-лицевої ділянки шляхом клінічного обґрунтування і впровадження в лікувальну практику методики інтра-та післяопераційного застосування препаратів «L-лізину есцинату» і «Тіотріазоліну». Аналіз характеру змін клінічних показників у групах порівняння в ранній післяопераційний період засвідчує ефективність інтра-та післяопераційного використання в комплексній терапії ранового процесу препаратів «L-лізину есцинату» та «Тіотріазоліну». Застосування цих препаратів зменшує запальні реакції (гіперемія і набряк у паравульнарній ділянці, інфільтрація мяких тканин, біль і ексудація), що зумовлює загоєння рани з повною епітелізацією її поверхні на 7-му добу у 93,55 % хворих (у контролі - у 79,69 %; P <0,05). Віддалені результати клінічних спостережень свідчать, що введення в комплекс післяопераційного лікування хворих стоматологічного профілю препаратів «L-лізину есцинату» та «Тіотріазоліну» сприяє оптимізації умов перебігу рубцево-трансформативних процесів. Аналіз вмісту ЛДГ у сироватці крові та цитобіохімічної активності дегідрогенази (ЛДГ та СДГ) у нейтрофілах периферичної крові (як маркерів загальних запальних реакцій) дав змогу встановити, що запропонований нами комплекс лікування сприяє запобіганню стресової гіперглікемії, посилює компенсаторну активність анаеробного гліколізу, пригнічує окисні процеси (за рахунок збереження внутрішньоклітинного фонду АТФ), запобігає розвитку ацидозу (з відповідними наслідками в тканинах паравульнарної ділянки).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У дисертації вирішено актуальне науково-практичне завдання стоматології - підвищення ефективності лікування і запобігання ускладненням після хірургічних втручань на мяких тканинах щелепно-лицевої ділянки шляхом клінічного обґрунтування і впровадження в лікувальну практику методики інтра- та післяопераційного застосування препаратів «L-лізину есцинату» і «Тіотріазоліну».

1. Аналіз характеру змін клінічних показників у групах порівняння в ранній післяопераційний період засвідчує ефективність інтра- та післяопераційного використання в комплексній терапії ранового процесу препаратів «L-лізину есцинату» та «Тіотріазоліну». Застосування цих препаратів зменшує запальні реакції (гіперемія і набряк у паравульнарній ділянці, інфільтрація мяких тканин, біль і ексудація), що зумовлює загоєння рани з повною епітелізацією її поверхні на 7-му добу у 93,55 % хворих (у контролі - у 79,69 %; P < 0,05).

2. Віддалені результати клінічних спостережень свідчать, що введення в комплекс післяопераційного лікування хворих стоматологічного профілю препаратів «L-лізину есцинату» та «Тіотріазоліну» сприяє оптимізації умов перебігу рубцево-трансформативних процесів. При цьому нормотрофічний тип рубця (через рік) сформувався у 93,55 % пацієнтів (у контролі - у 64,28 %; P < 0,05), а незначні прояви гіпертрофії зауважено у 6,45 % пацієнтів (у контролі в 10,74 % випадків спостерігалося прогресуючий ріст рубцевої тканини).

3. Результатами локальної термометрії і біопотенціометрії підтверджено різницю в перебігу I і II фаз ранового процесу у хворих основної і контрольної груп залежно від особливостей місцевих запальних і відновних реакцій, які розвиваються на тлі медикаментозної терапії. Вірогідну міжгрупову різницю помічено вже з 3-ї доби спостережень, а до 5-ї вона набувала найбільшої виразності (P < 0,05).

4. Аналіз вмісту ЛДГ у сироватці крові та цитобіохімічної активності дегідрогенази (ЛДГ та СДГ) у нейтрофілах периферичної крові (як маркерів загальних запальних реакцій) дав змогу встановити, що запропонований нами комплекс лікування сприяє запобіганню стресової гіперглікемії, посилює компенсаторну активність анаеробного гліколізу, пригнічує окисні процеси (за рахунок збереження внутрішньоклітинного фонду АТФ), запобігає розвитку ацидозу (з відповідними наслідками в тканинах паравульнарної ділянки). У основній групі протягом усього раннього післяопераційного періоду зміни показників ЛДГ у сироватці крові були невірогідними порівняно з доопераційним станом (P > 0,05). У контролі це спостерігалося тільки з 5- до 6-ї доби. Значення СДГ та ЛДГ нейтрофілів периферичної крові в групі дослідження нормалізувалися вже до 5-ї доби (P > 0,05), у контролі - до 7-ї.

5. Динаміка перетворень показників продуктів ліпідного обміну і перекисного окиснення ліпідів (що дає підставу судити про характер загальних запальних і відновних реакцій) у групах порівняння вказує на вірогідні зміни у хворих основної групи. У них швидше нормалізуються рівні ліпопротеїнів високої щільності (в 1-шу добу; в контролі - на 5-ту) і тригліцеридів (на 5-ту добу лікування, в контролі - на 7-му). Вірогідно знижувалися показники ліпопротеїнів низької щільності, а також помічено тенденцію до зростання, а згодом і до зниження вмісту малонового діальдегіду, що свідчило про позитивну динаміку ранового процесу у хворих основної групи.

6. Аналіз результатів цитологічного дослідження мазків-зішкребків дає змогу зазначити, що у хворих основної групи, яким з профілактичною метою призначали «L-лізину есцинат» та «Тіотріазолін», відбувається редукція запальних процесів у рані. Це сприяло прискоренню її репарації і загоєнню первинним натягом. У цитограмах цих пацієнтів уже через добу після операції виявляли фагоцитуючі нейтрофіли і макрофаги (у контролі цих клітин не було), а до 5-ї доби в мазках-зішкребках визначали клітини плаского епітелію, який не роговіє, що є ознакою епітелізації ранової поверхні.

Практичні рекомендації

У разі планових хірургічних втручань на мяких тканинах обличчя і шиї медикаментозну профілактику слід починати в інтраопераційний період, продовживши її в найближчі терміни після операції. При цьому перевагу слід надавати препаратам комплексної дії («L-лізину есцинату» та «Тіотріазоліну»). Це значно знизить рівень запальних реакцій і ймовірність розвитку найближчих післяопераційних ускладнень, сприятиме формуванню естетичного рубця.

1. «L-лізину есцинат» та «Тіотріазолін» слід призначати в інтра- і післяопераційний періоди. «L-лізину есцинат» (5,0 мл 0,1 % препарату, розбавленого в 10 мл ізотонічного розчину натрію хлориду) вводять внутрішньовенно.

Після проведення загального знеболення (перед розтином шкіри) тканини паравульнарної ділянки необхідно інфільтрувати розчином «Тіотріазоліну» (2,0 мл 2,5 % препарату, розбавленого в 10 мл ізотонічного розчину натрію хлориду). Через 8-10 год. після операції слід повторно внутрішньовенно ввести «L-лізину есцинат» за згаданим вище методом. Додатково призначати «Тіотріазолін» у таблетованій формі (по пігулці двічі на добу) протягом 7-9 діб.

2. Для діагностики і контролю ефективності профілактичної медикаментозної терапії, яку проводять у інтра- і післяопераційний періоди, у комплекс обстеження хворих доцільно вводити такі лабораторні тести: визначення цитобіохімічних показників СДГ і ЛДГ або біохімічного ЛДГ у сироватці крові.

3. Прогресивне зростання вмісту ЛДГ і зниження рівня СДГ у сироватці крові в післяопераційний період (порівняно з доопераційним) свідчать про високу ймовірність розвитку післяопераційних ускладнень, тобто про затяжний перебіг регенерації тканин з ризиком формування гіпертрофічних рубців.

1. Саенко В. Л. Состояние цитохимической активности сукцинатдегидрогеназы и лактатдегидрогеназы в нейтрофилах периферической крови у больных с аденомой околоушной железы на фоне интра- и послеоперационной терапии L-лизина эсцинатом и тиотриазолином / П. Н. Колбасин, В. Л. Саенко // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения : Тр. Крым. гос. мед. ун-та им. С. И. Георгиевского. - Симферополь, 2006. - Т. 142, Ч. IV. - С. 34-39. Автором особисто проведено клінічне обстеження та забір матеріалу для лабораторних досліджень, статистична обробка та аналіз одержаних результатів, участь в написанні статті.

2. Саенко В. Л. Состояние каталитической активности лактатдегидрогеназы в сыворотке крови у больных с аденомой околоушной железы на фоне интра- и послеоперационной терапии L-лизина эсцинатом и тиотриазолином / В. Л. Саенко // Таврический медикобиологический вестник. - 2006. - № 1, Т. 9. - С. 93-96. Автором особисто проведено клінічне обстеження та забір матеріалу для лабораторних досліджень, статистична обробка та аналіз одержаних результатів, участь в написанні статті.

3. Саенко В. Л. Результаты электродермографического и термометрического контроля за эффективностью применения L-лизина эсцината и тиотриазолина для профилактики послеоперационных осложнений у больных с аденомой околоушной железы / В. Л. Саенко, С. Г. Безруков // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2006. - № 3. - С. 65-69. Автором особисто проведено клінічне обстеження та забір матеріалу для лабораторних досліджень, статистична обробка та аналіз одержаних результатів, участь в написанні статті.

4. Саенко В. Л. Динамика изменений показателей продуктов липидного обмена и перекисного окисления в сыворотке крови у больных с аденомой околоушной железы на фоне профилактической терапии L-лизина эсцинатом и тиотриазолином / В. Л. Саенко, С. Г. Безруков // Дентальные технологии. - 2007. - № 1 (32). - С. 50-54. Автором особисто проведено клінічне обстеження та забір матеріалу для лабораторних досліджень, статистична обробка та аналіз одержаних результатів, участь в написанні статті.

5. Саенко В. Л. Клиническая оценка состояния рубца у хирургических стоматологических больных в отдаленные сроки после хирургического вмешательства как результат проведения интра-послеоперационной медикаментозной профилактики / В. Л. Саенко, С. Г. Безруков // Современная стоматология. - 2007. - № 3 (39). - С. 92-97. Автором проведено клініко-лабораторне дослідження та лікування хворих, статистична обробка та аналіз одержаних даних, участь в написанні статті.

6. Саенко В. Л. Профилактическое применение препаратов L-лизина эсцината и тиотриазолина у больных с аденомой околоушной железы / В. Л. Саенко // Стоматология Тавриды: Материалы I съезда Ассоциации стоматологов АРК Крым. - Симферополь, 2004. - С. 176-177. Автором проведено клініко-лабораторне дослідження та лікування хворих, статистична обробка та аналіз одержаних даних, участь в написанні статті.

7. Саенко В. Л. Профилактика послеоперационных осложнений у больных с аденомой околоушной железы на фоне применения L-лизина эсцината и тиотриазолина / В. Л. Саенко, В. А. Красников, М. Ю. Люперсольский // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. гос. мед. ун-та им. С. И. Георгиевского. - Симферополь, 2005. - Т. 141. Ч. VI. - С. 129-130. Автором проведено клініко-лабораторне дослідження та лікування хворих, статистична обробка та аналіз одержаних даних, участь в написанні статті.

8. Саенко В. Л. Применение L-лизина эсцината и тиотриазолина с целью профилактики послеоперационных осложнений у больных с аденомой околоушной железы / В. Л. Саенко, В. А. Красников, М. Ю. Люперсольский, С. Г. Безруков // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения : Тр. Крым. гос. мед. ун-та им. С. И. Георгиевского. - Симферополь, 2006. - Т. 142, Ч. IV. - С. 75-76. Автором проведено клініко-лабораторне дослідження та лікування хворих, статистична обробка та аналіз одержаних даних, участь в написанні статті.

9. Саенко В. Л. Интра- и послеоперационная медикаментозная профилактика послеоперационных осложнений у больных челюстно-лицевого профиля / В. Л. Саенко, С. Г. Безруков // Пластична, реконструктивна та естетична хірургія : Матеріали ІІ науково-практичної конференції «ВАПРЕХ». - К., 2006. - С. 19-21. Автором проведено клініко-лабораторне дослідження та лікування хворих, статистична обробка та аналіз одержаних даних, участь в написанні статті.

10. Патент № 17116 U. UA. МПК A61C 3/00. Спосіб профілактики післяопераційних ускладнень в хірургічній стоматології / Кримський державний медичний університет ім. С. І. Георгієвського. - Заявка № U 2006 02455. - Заявл. 06.03.2006. - Опубл. 15.09.2006. - Бюл № 9. - 5 с. Здобувач обґрунтував методики дослідження, проаналізував отримані результати.

11. Патент № 20897 U. UA. МПК G01N 33/50. Спосіб оцінки процесів репарації в мяких тканинах щелепно-лицевої ділянки / Кримський державний медичний університет ім С.І. Георгієвського. - Заявка № U 2006 09481. - Заявл. 01.09.2006. - Опубл. 15.02.2007. - Бюл № 2. - 6 с. Здобувач обґрунтував методики дослідження, проаналізував отримані результати.