Дослідження функціонування та виявлення акустичних параметрів інтонаційних засобів вираження експліцитної та імпліцитної згоди/незгоди. Аналіз їх взаємодії з лексико-граматичною структурою діалогічних єдностей в залежності від ситуації спілкування.
Аннотация к работе
Актуальність роботи визначається потребою у теоретичній розробці фонетичних аспектів французького діалогічного мовлення, зокрема інтонаційного вираження у діалозі комунікативної категорії згоди/незгоди, з метою визначення ролі просодичних компонентів у функціонуванні цієї категорії та встановлення супрасегментних типізованих моделей усного спілкування. Мета дослідження полягає у тому, щоб виявити головні просодичні ознаки функціонування діалогічних єдностей, що передають згоду/незгоду; вивчити взаємодію акустичних засобів в інтонаційному контурі реплік досліджуваних діалогічних єдностей; вивести найтиповіші інтонаційні моделі висловлень згоди/незгоди у французькому діалогічному спілкуванні. Гіпотетично передбачається, що діалогічним єдностям, які передають згоду/незгоду з думкою першого мовця, притаманний певний набір смислорозрізнювальних просодичних ознак, залежно від явної чи прихованої форми вираження та від ступеня модально-емоційного забарвлення стимулу та реакції. Матеріалом дослідження є діалогічні єдності, що передають згоду/незгоду, де стимул та реакція - репліки інформативно-розповідного характеру. Проведений аудитивний та інтонографічний аналіз дозволив визначити головні параметри перцептивних та акустичних характеристик реплік діалогічних єдностей, що передають згоду/незгоду; виявити їхні інваріантні та варіативні просодичні ознаки у французькому мовленні; вивести базові інтонаційні моделі реплік згоди/незгоди.Вивчення перцептивних якостей та основних фізичних характеристик інтонації складових реплік діалогічних єдностей, які реалізують згоду експліцитно, виявило їх інваріантні ознаки, що проявляються на просодичному рівні за такими параметрами: однотипний характер змін частотного діапазону передтермінального сегмента відносно показників частотного діапазону фрази; збіг у змінах частотного діапазону на ядерному складі в обох репліках; розбіжність за рівнями швидкості зміни тону на ядерному складі реакції; контрастно відмінна локалізація тональних максимумів у реакції; різниця темпової організації реплік або показників в межах одного рівня; розбіжність відносної тривалості ядерного складу у стимулі та реакції. У групі ДЄ, де стимул зі слабким емоційним забарвленням - реакція зі слабким емоційним забарвленням: порівняно зі стимулом у реакції стабільний висхідно-спадний рух тону, знижений тональний рівень у цілому, варіативне зниження тонального рівня на стику передядерного складу з ядерним, різний ступінь уповільнення швидкості зростання тону на ядерному складі, знижений звуковий тиск фрази, однотипово середній темп. У групі ДЄ, де стимул з відчутним емоційним забарвленням - реакція зі слабким емоційним забарвленням: порівняно зі стимулом у реакції однотипна тенденція до висхідно-спадного руху основного тону низького тонального рівня, стабільна локалізація висотнотонального максимуму, звуження фразового діапазону ч.о.т., нижчий тональний рівень на ядерному складі, збільшена швидкість тону на ядрі, позитивний частотний інтервал на стику передядерного складу з ядерним, збільшений силовий тиск, більш стабільна локалізація силового максимуму, варіативний темп. У групі ДЄ, де стимул з відчутним емоційним забарвленням - реакція зі слабким емоційним забарвленням: порівняно зі стимулом у реакції розширений частотний діапазон фрази та частотний діапазон передтермінального сегмента, однотипово стабільна локалізація тонального максимуму, вищий тональний рівень на ядрі, ширший частотний діапазон ядерного складу, позитивний інтервал на стику передядерного складу з ядерним, збільшена гучність фрази, стабільна локалізація силового максимуму, однотипово прискорений темп. У групі ДЄ, де стимул зі слабким емоційним забарвленням - реакція з відчутним емоційним забарвленням: реакція по відношенню до стимулу характеризується варіативністю мелодійного контуру, вищим тональним рівнем, варіативним характером тонального інтервалу між початком і кінцем, переважанням звуженого частотного діапазону фрази, менш стабільною локалізацією тонального максимуму, вищим тональним рівнем на ядрі, нерегламентованим частотним діапазоном на ядерному складі, переважанням більшої швидкості зростання і меншої швидкості спаду тону на ядерному складі, однотипним тональним інтервалом на стику передядерного складу з ядерним, більшою гучністю, нестабільною локалізацією силового максимуму, більш прискореним темпом, однотипово більшою тривалістю ядерного складу порівняно з середньоскладовою тривалістю фрази.